Справа № 2а-2218/7520/11
Головуючий у 1-й інстанції: Логінова С.М.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
17 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради про перерахунок пенсії,
в березні 2011 року позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради про визнання відмови відповідача незаконною; зобов'язання відповідача провести виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІІ групи в розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2008-2010 роки у зв'язку з отриманням інвалідності 3 групи, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків згідно з поданою заявою від 17.02.2011 року.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2011 року позов задоволено частково: визнано дії відповідача протиправними та зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік за отримання ІІІ групи інвалідності в результаті ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчислені з урахуванням встановленої законом мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2011 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явилися, повноважних представників до суду не направили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. До початку судового розгляду справи відповідач подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без присутності його представника.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як встановлено з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1, та має право на пільги, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З довідки управління праці та соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради № 6429 від 15.08.2011 року встановлено, що допомога на оздоровлення за 2008 рік виплачена позивачу в розмірі 90 грн. 12.12.2008 року, за 2009 рік в розмірі 90 грн. 21.01.2009 року та за 2010 рік в розмірі 90 грн. 08.10.2010 року.
Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам ІІІ групи у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до статті 48 Закону (у редакції підпункту 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562 було установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема, інвалідам ІІІ групи у розмірі 90 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення підпункту 11 пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з положеннями частини 4 статті 9 КАС України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік позивачеві застосуванню підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на ст. 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що допомога на оздоровлення за 2010 рік позивачу виплачена 08.10.2010 року (а.с. 26).
До адміністративного суду позивач звернувся з позовом 17.03.2011 року (а.с. 6), тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод, та інтересів.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В силу вимог ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються органи праці та соціального захисту населення - позивачі та відповідачі - за позовами до суду щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсацій, виплат та доплат, установлених законодавством.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення судового збору з управління праці та соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради за подання апеляційної скарги на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2011 року.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах, визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 серпня 2011 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Боровицький О. А.
Граб Л.С.