Справа № 2-а-1955/11/2205
Головуючий у 1-й інстанції: Коваль Ф.І.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
17 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 12 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення заборгованості,
в квітні 2011 року позивач звернувся до Деражнянського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області вчинити донарахування та виплату сум щорічної допомоги на оздоровлення, передбачених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2009-2011 роки.
Постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 12 липня 2011 року позов задоволено частково: поновлено строк звернення до суду; зобов'язано відповідача виплатити позивачу недовиплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 роки відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8325 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області 12 липня 2011 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд апеляційної інстанції відповідно до положень ст. 197 КАС України проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як встановлено з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 та має право на пільги, передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З довідки управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області встановлено, що допомога на оздоровлення за 2009 рік позивачу виплачена у розмірі 100 грн. в листопаді 2009 року, а за 2010 рік - в лютому 2011 року у розмірі 100 грн. За 2011 рік допомога на оздоровлення не виплачена.
Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до статті 48 Закону № 796-ХІІ (у редакції підпункту 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562 було установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розмір щорічної допомоги на оздоровлення у фіксованому розмірі.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення підпункту 11 пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з положеннями частини 4 статті 9 КАС України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що позивач просив перерахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-2011 роки.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, помилково зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 роки, оскільки це суперечить вимогам ч. 2 ст. 99 КАС України.
З матеріалів справи встановлено, що щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік позивач отримав в лютому 2011 року.
До суду першої інстанції з адміністративним позовом ОСОБА_2 звернувся 28.04.2011 року, тобто в межах строку, визначеного ст. 99 КАС України.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік позивачеві застосуванню підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562.
Крім того, згідно з чинним законодавством цей вид допомоги є щорічним одноразовим. Оцінюючи підстави для задоволення позовних вимог позивача за 2011 рік, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до довідки управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області позивачу допомога на оздоровлення за 2011 рік не нарахована та не виплачена, внаслідок чого право позивача на момент звернення до суду ще не виникло, що унеможливлює його порушення відповідачем.
Отже, в даному випадку, право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення ще не порушено, внаслідок чого спір про таке право відсутній. У зв'язку з цим, в задоволенні позовних вимог за 2011 рік необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а також враховано не всі, встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В силу вимог ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються органи праці та соціального захисту населення - позивачі та відповідачі - за позовами до суду щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсацій, виплат та доплат, установлених законодавством.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення судового збору з управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області за подання апеляційної скарги на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 12 липня 2011 року.
Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 12 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області про стягнення заборгованості скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області щодо відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2010 рік, протиправними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплаченої суми.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Боровицький О. А.
Граб Л.С.