25 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3869/13-а
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Кравець О.О.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Турецької І.О.
за участю секретаря Левицької З.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еві Текс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еві Текс" до Південної митниці Міндоходів , Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю Прокуратури Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,-
ТОВ "Еві Текс" звернулося до суду с позовом до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та після уточнення позовних вимог просило визнати протиправною бездіяльність Південної митниці щодо повернення надмірно сплачених до бюджету мита у сумі 3081326,85 грн. та податку на додану вартість у сумі 6608717,73 грн., які були зараховані до бюджету у загальній сумі 9690044,58 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених до бюджету мита у сумі 3081326,85 грн. та податку на додану вартість у сумі 6608717,73 грн., які були зараховані до бюджету у загальній сумі 9690044,58 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою задовольнити позов.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції було встановлено, що що 12.06.2012 року між ТОВ "Еві Текс" (покупець) та компанією "CORTDALE ENTERPRISES S.А.", Panama (продавець) укладено контракт № ЕСЕ-1, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар згідно специфікації поставки та інвойсів. Відповідно до п.2.3 цього Контракту, валюта Контракту - долари США. Згідно пунктів 3.1. та 3.2. цього Контракту, оплата за товар здійснюється як у вигляді передоплати так і можливе відстрочення платежу. Оплата здійснюється в доларах США або євро, згідно виставлених інвойсів. Згідно п.4.2, п.4.3 Контракту продавець здійснює поставку товару на умовах, які оговорюються на кожну партію в інвойсах. При тлумаченні термінів зазначеного Контракту має чинність Інкотермс 2000 року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу Товару 1980 року. Ціна товару визначається для кожної партії та зазначається в інвойсах на окрему поставку, умови поставки - СІР, CIF, DDU, DAF, СРТ кордон України (у редакції INCOTERMS-2000).
В специфікації від 12.06.2012 року до Контракту № ЕСЕ-1 від 12.06.2012 року, визначений перелік товарів, які поставлялись згідно цього Контракту із зазначенням їх кодів УКТЗЕД .
13.06.2012 року до вказаного вище Контракту між ТОВ "Еві Текс" та компанією "CORTDALE ENTERPRISES S.А." укладено додаткову угоду, згідно якої п.2.1. Контракту викладено у новій редакції, відповідно до якої загальна сума по Контракту складає 50000000,00 USD (п'ятдесят мільйонів доларів США).
На виконання умов зазначеного контракту компанією "CORTDALE ENTERPRISES S.А." поставлено TOB "Еві Текс" товар згідно інвойсів для кожної партії товарів: №208049 від 20.06.2012 року, № СЕЕ-004/1/12 від 12.06.2012 року, № СЕЕ-005/12 від 12.06.2012 року, № ЕСЕ/0115 від 14.06.2012 року, № ЕСЕ/5053 від 14.06.2012 року, № ЕСЕ/3772 від 14.06.2012 року, № 12/05/0141/1 від 20.06.2012 року, № 12/05/0183 від 14.06.2012 року,№ 12/05/0280 від 14.06.2012 року, № 12/06/0010 від 14.06.2012 року, № 12/05/0232 від 14.06.2012 року, № 12/05/0310 від 14.06.2012 року, № 12/05/0311 від 14.06.2012 року, №12/05/0220/1 від 20.06.2012 року, № 12/05/0223/1 від 20.06.2012 року, № 12/06/0006 від 14.06.2012 року, № ЕCE/0947 від 17.06.2012 року, № YJ#68-69-70 від 13.06.2012 року, № B2012/004 від 25.06.2012 року, № 018150 від 12.07.2012 року, № СЕЕ-003/1/12 від 12.06.2012 року, № R-6686 від 17.06.2012 року, № CE-002 від 22.06.2012 року, № 12/05/0300 від 14.06.2012 року, № 12/06/0030/1 від 20.06.2012 року, № 12/06/0031/1 від 20.06.2012 року, № 12/06/0012 від 14.06.2012 року, № 903 від 20.06.2012 року, № ЕСЕ/0119/1 від 17.07.2012 року, № 12/05/0309 від 14.06.2012 року, № 12/06/0001 від 14.06.2012 року, № 12/06/0011 від 14.06.2012 року, № 12/06/0014/1 від 20.06.2012 року, № 905 від 20.06.2012 року, № 904 від 12.07.2012 року, № 902 від 20.06.2012 року, № сv644 від 25.05.2012 року, № ЕСЕ/0121/1 від 18.07.2012 року, № 018169 від 14.07.2012 року, № ЕСЕ/9786 від 15.06.2012 року, 12/05/0300 від 14.06.2012 року
ТОВ "Еві Текс"до Південної митниці були подані вантажні митні декларації (ВМД), відповідно до яких були задекларовані товари, що поставлені ТОВ "Еві Текс" згідно вищевказаних інвойсів, а саме, ВМД: від 13.07.2012 року № 500060001/2012/004806, № 500040001/2012/005384, № 500040001/2012/005323,№500060001/2012/004669,№500060001/2012/004666,№500060001/2012/004786,№500060001/2012/004685,№500060001/2012/004764,№500060001/2012/004743,№500060001/2012/004732, № 500060001/2012/004720, № 500060001/2012/004704, № 500060001/2012/004696, № 500060001/2012/004864,№500060001/2012/004862,№500060001/2012/004867,№500060001/2012/00486, № 500060001/2012/004861,№500060001/2012/004865; від 15.07.2012 року №500060001/2012/004872, від 16.07.2012 року № 500040001/2012/005483, № 500060001/2012/004930; від 17.07.2012 року №500040001/2012/005772,№500060001/2012/005205,№500060001/2012/005204,№500060001/2012/005203, № 500060001/2012/005206, № 500040001/2012/005766,№500060001/2012/005230, № 500060001/2012/005200; від 18.07.2012 року №500060001/2012/005415, № 500060001/2012/005412, № 500060001/2012/005427,№500060001/2012/005414, № 500040001/2012/005910, № 500040001/2012/005812,№500040001/2012/005908,№500060001/2012/005249,№500060001/2012/00535;від 19.07.2012 року №500060001/2012/005441, № 500060001/2012/005574, №500060001/2012/005536 .
Фактурна вартість товарів згідно інвойсів (ціна договору) була зазначена товариством в деклараціях, у графі "22" та загальна фактурна вартість товарів згідно всіх декларацій за даними позивача склала 23277258,42 грн.
За даними митного органу, наведеними у розрахунку загальна фактурна вартість складає 23276883,17 грн. ( розбіжність у сумі фактурної вартості за даними позивача та митного органу, виникла у зв'язку із помилковим зазначенням позивачем суми фактурної вартості у розмірі 479792,69 грн. по ВМД №500060001/2012/005203 від 17.07.2012 року, замість суми фактурної вартості - 479417,44 грн.),а з наданих позивачем до суду 1-ої інстанції неякісних копій ВМД №500060001/2012/005203 від 17.07.2012 року не можливо в повному обсязі встановити зазначену у графі " 22" загальну суму за рахунком.
Однак, зважаючи на суму коштів згідно інвойсу від 20.06.2012 року №12/06/0031/1, яка складає 59901,50 доларів США та курс валюти, зазначений у графі " 23" вказаної ВМД у розмірі 7,993 грн. вбачається, що у графі " 22" ВМД №500060001/2012/005203 від 17.07.2012 року повинна бути зазначена сума у розмірі 478792,69 грн. (59901,50 доларів США х 7,993 грн.).
У графі 43 декларацій "Код МВВ" декларантом самостійно зазначався шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, із застосуванням якого відповідно здійснювався розрахунок митної вартості товарів та заявлявся до митного оформлення, а загальна митна вартість, визначена з урахуванням коригування ціни товару у графі " 45" вказаних вище ВМД, складає 53239520,14 грн.
Виходячи з заявленої митної вартості товарів, ТОВ "Еві Текс", яке у графі 9 відповідних вантажних митних декларацій визначено особою, відповідальною за фінансове врегулювання, справляло мито та сплачувало податок на додану вартість.
ТОВ "Еві Текс", за вказаними вантажними митними деклараціями сплачено мито у загальній сумі 5350434,26 грн. та податок на додану вартість у загальній сумі 11717990,90 грн., що у загальному розмірі складає 17068425,16 грн.
Зазначені вантажні митні декларації прийняті митним органом до оформлення без зауважень, відповідне митне оформлення товарів було здійснено, що засвідчено відповідними відмітками митного органу на них.
ТОВ "Еві Текс" звернулося до Південної митниці із заявою від 25.01.2013 року №25-01/9 про повернення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість у загальній сумі 9690044,58 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок товариства , так як ТОВ була здійснена переплата мита та податку на додану вартість - митні платежі сплачені виходячи із скоригованої митної вартості, а не з митної вартості товару, визначеної за ціною договору .
Південна митниця розглянувши вказану заяву листом від 05.02.2013 року № 11/4.2-8/1692 повідомила , що декларантом ТОВ "Еві Текс" за митними деклараціями, перелік який наведений у додатках до листа, було самостійно заявлено до митного оформлення товари за митною вартістю, визначеною декларантом шляхом подання декларації митної вартості за формою ДМВ 2-3 (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та ДМВ 2-6 (резервний метод)та зазначила , що за результатами контролю за правильністю визначення митної вартості Південною митницею прийнято рішення про можливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, та здійснено митне оформлення за наданими ВМД, а також з метою об'єктивного опрацювання просила ТОВ "Еві Текс" надати належним чином завірені копії карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішень про визначення митної вартості за поданими митними деклараціями.
Запитувані документи з боку ТОВ "Еві Текс" до митного органу не надходили, у зв'язку з їх відсутністю.
TOB "Еві Текс" не зверталось до митого органу вищого рівня чи до суду з приводу оскаржень дій митного органу щодо відмови у митному оформленні товарів та до митого органу щодо випуску товарів, що декларуються, у вільний обіг під гарантію.
Крім того, апеляційним судом було також встановлено,що TOB "Еві Текс" не відкликало подану декларацію , у зв'язку із помилками в її заповненні.
Правовідносини між сторонами регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 року, який набрав чинності з 01.06.2012 року (надалі - МК України від 13.03.2012), ПКУкраїни та Бюджетним кодексом України
У відповідності до положень ст.49,50,51,52,55,57,64 ч.ч.1, 8 ст. 257 Митного кодексу України, п.6 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року № 362 , пункту 5.3 розділу І "Загальні положення" Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.1997 року , пункту 1,2 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 року № 1227, (в ред. які діяли на час здійснення митного оформлення товару позивачем), митне оформлення товарів здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої, декларантом вноситься інформація, зокрема, про митну вартість товару та метод її визначення. Заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом самостійно, а також за результатами консультацій з митним органом, корегуванням митної вартості з понесенням додаткових витрат, пов'язаних з цим коригуванням митної вартості. При цьому, корегування митної вартості товару митним органом здійснюється у письмовому вигляді із зазначенням таких підстав, що оформлюється відповідним рішенням. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації також оформлюється виключно у письмовому вигляді.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46, п. 54.1 ст. 54, п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України самостійно визначена Декларантом митна вартість товару ввезеного на територію України, розраховані митні платежі та сплачені до бюджету, що зафіксовано в митних деклараціях, а тому відповідно до вимог Податкового кодексу України та Митного кодексу України зазначені грошові зобов'язання є узгодженими та оскарженню не підлягають.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує акти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,щодо відсутності підстав для задоволення позову , так як митним органом при проведенні митного оформлення товару за наданими ТОВ "Еві Текс" ВМД не приймалось ні рішення про відмову в митному оформленні товару, ні рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, а також не складалось карток відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та не витребовувалися додаткові документи у ТОВ "Еві Текс" , а посадовими особами Південної митниці було здійснено контроль за правильністю визначення скорегованої позивачем митної вартості товару та встановлено, що рівень митної вартості товарів відповідає заявленому, тому митним органом було здійснено митне оформлення товару за ВМД на рівні митної вартості, заявленої декларантом.
Із врахуванням вимог ст.244-2 КАС України ,згідно із правовою позицією ,вказаною у рішенні Верховного Суду України від 17.12.2013 року по справі №21-439а13, до виключної компетенції митних органів відносяться питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та обрання методу її обчислення, у зв'язку з чим суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товарів за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму податку на додану вартість, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.
Крім того, відповідно до вимог ст. 301 Митного кодексу України ,ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України ,п. п. 43.4, п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України та Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року за № 1097/14364 висновки позивача щодо бездіяльності посадових осіб Південної митниці при розгляді заяви про повернення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість є необґрунтованими.
Висновок судово-економічної експертизи №3428 від 03.07.2013 року мав би бути належним та допустимим доказом у справі , тільки у випадку доведеності протиправності дій чи рішень митного органу щодо безпідставного коригування митної вартості товару, але в цьому випадку вказані рішення та дії митного органу відсутні взагалі.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції.
Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еві Текс" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 р.- без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції або після виготовлення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 27.03.2015 року.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Суддя Домусчі С.Д.
Суддя Турецька І.О.