Справа: № 357/17737/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
30 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Шостака О.О.,
суддів - Мамчура Я.С. та Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Киїської області від 20 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Киїської області від 20 січня 2015 року в задоволені позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю - не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилається відповідач, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: -у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії по другій групі інвалідності особам, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам другої групи має становити 75% від мінімальної пенсії за віком згідно приписів ст. 50 вказаного Закону.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року, який набрав чинності з 19.06.2011 року, Прикінцеві положення було доповнено п.4, згідно якого у 2011 році норми і положення статей 39,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання даного Закону було прийнято постанову КМ України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» /чинна з 23.07.2011 року/, відповідно до якої було визначено розміри всіх виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Законами України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та «;Про Державний бюджет України на 2013 рік» було передбачено, що у 2012-2013 роках норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України. Постановою КМ України від 23.11.2011 року за № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян» які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діє з 01.01.2012 року по даний час, було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зміни до цього Порядку внесені згідно з постановою КМ України № 112 від 25.03.2014 року. Постановою КМ України від 28.12.2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», яка діє по даний час зі змінами, внесеними постановою КМ України від 25.03.2014 року № 112, встановлено розміри підвищень до пенсії дітям війни. Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» було передбачено право КМ України встановлювати розміри виплат, які фінансуються за рахунок державного бюджету, виходячи з наявних ресурсів державного бюджету. А Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року, що набрав чинності 03.08.2014 року, установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Так, 25.01.2012 року Конституційним Судом України було прийнято рішення за № 3-рп/2012, де в п.3 резолютивної частини вказано на те, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно з вищенаведеним рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року повноваження КМ України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Отже, Кабінет Міністрів України в силу своїх повноважень регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України. Як вказано вище , порядок виплати пенсій та інших надбавок і доплат до пенсій, передбачених Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «;Про соціальний захист дітей війни», врегульовано постановами КМ України № 1210 та № 1381, які діють по даний час в редакції постанови № 112 від 25.03.2014 року. Отже, Кабінетом Міністрів України в межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, Законів про Державний бюджет України на відповідний рік та Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і «;Про соціальний захист дітей війни», видано нормативно-правові акти, якими визначено розміри і порядок виплат, про перерахунок яких просить позивач, та які підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин виходячи з принципу законності, на що вказано в рішеннях Конституційного Суду України.
Так, рішеннями Конституційного Суду України, на які вказано вище, підтверджено повноваження КМ України щодо регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомог, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, виходячи з фінансових можливостей держави. Відповідно до ст.63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Та згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим судова колегія вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 19 грудня 2014 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Киїської області від 20 січня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді Я.С. Мамчур
І.Л. Желтобрюх
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Мамчур Я.С