Справа 810/6403/14
31 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Позивачі) звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі - Відповідач, Інспекція) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії, бездіяльність Відпдовідача у зв'язку з тим, що при приведенні позапланової перевірки ТОВ «ДНІПРОКОР» (відповідно Згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 16.01.2013 року № 01/7 536-2013) та на підставі звернень ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 08.01.2013 року та 10.01.2013 року;
- визнати протиправними дії, бездіяльність Інспекції у зв'язку тим, що у Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000153 від 30.01.2013 року не було матеріалів перевірки виконання зобов'язань ТОВ «ДНІПРОКОР» по відношенню до ОСОБА_2 та ОСОБА_1;
- визнати протиправними дії, бездіяльність Відповідача у зв'язку тим, що не було виконане зобов'язання Держспоживінспекції України (відповідно листа від 16.07.2013 року № Ко-1431/8) щодо перевірки зобов'язань ТОВ «ДНІПРОКОР» з метою вирішення скарги споживачів по суті та не вжиття заходів впливу відповідно до вимог чинного законодавства;
- визнати протиправним дії, бездіяльність Інспекції у зв'язку тим, що не був виконаний Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 29.06.2010 року № 001348 Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві;
- визнати протиправними дії, бездіяльність Інспекції у зв'язку з невиконанням рішення, яке було прийняте першим заст. Голови Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів згідно листа від 29.04.2014 року №Ко-0703/8;
- зобов'язати Інспекцію притягнути ТОВ «ДНІПРОКОР» до відповідальності, передбаченої, ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» за: невиконання зобов'язання ТОВ «ДНІПРОКОР» згідно пояснення від 29.06.2010 року (Компания готова, тем не менее, обменять технику на новый товар и виплатить денежную компенсацию в размере 20 %, сделать доставку за свой счет (по предварительной договоренности), сделать предпродажную подготовку, запустить, убедиться, что клиент полностью может сам ею управлять); невиконання у подовж 38 місяців Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 29 червня 2010 року № 001348 Управлінням у справах захисту прав споживачів у м. Києві, який є чинним;
- зобов'язати Інспекцію з питань захисту прав споживачів у м. Києві змусити ТОВ «ДНІПРОКОР» виконати зобов'язання відповідно листа від 29.06.2010 року.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року позов задоволено частково - визнано протиправними дії Інспекції щодо не здійснення перевірки обставин, викладених у зверненні ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 08.01.2013 року вх. №Ко-30 у ході позапланової перевірки на підставі згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 16.01.2013 року №01/7-536-2013 та зобов'язано Відповідача провести перевірку ТОВ «Дніпрокор» щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів при виконанні гарантійних зобов'язань відповідно до скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 08.01.2013 року вх. №Ко-30 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.
У січні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Київського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2015 року у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.
Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, Позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 04.03.2015 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статті 187 КАС України. При цьому невідповідність приписам статті 187 КАС України виявилася у тому, що Апелянтом не додано документ про сплату судового збору або документ, що підтверджується право особи на звільнення від сплати судового збору.
Апелянту було надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання ухвали від 04.03.2015 року. Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_2 отримано 11.03.2015 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
На адресу Київського апеляційного адміністративного суду 23.03.2015 надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якій зазначено, що недоліки в апеляційній скарзі на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2015 року відсутні, оскільки відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
Однак, суд вважає таке твердження Позивачів помилковим з огляду на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
Тобто Законом прямо передбачено, що судовий збір не справляється виключно за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
Водночас, приписами п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу суду складає 0,05 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому, положення Закону не містять застережень щодо можливості звільнення від сплати судового збору осіб, які оскаржують судове рішення, прийняти за наслідками розгляду заяви про винесення додаткового судового рішення. У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що до апеляційної скарги, поданої на ухвалу, постановлену за наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення, застосовуються загальні положення Закону України «Про судовий збір», які регламентують питання справляння судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
Відтак, у розумінні положень ст. 187 КАС України, позивачами не було усунуто недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 212 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року про відмову в ухваленні додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.
Суддя Степанюк А.Г.