26 березня 2015 р.Справа № 820/20323/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. по справі № 820/20323/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК"
до Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд"
про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" від 27.11.2013 року за виконавчим провадженням № 35200828 в частині накладення арешту на наступне майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 33817183): комплекс будівель СТФ, загальною площею 13021,00 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20177158, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105; будівля зерносховища, загальною площею 1326,4 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14986048, що розташована за адресою: Харківська область. Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105а.
- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції звільнити з-під арешту нерухоме майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 33817183), а саме: комплекс будівель СТФ, загальною площею 13021,00 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20177158, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105; будівля зерносховища, загальною площею 1326,4 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14986048, що розташована за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105а.
Посилається на те, що оскаржуваним рішенням було накладено арешт на все майно, що належить ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД", не зважаючи на те, що право іпотеки у нього виникло раніше ніж накладено відповідний арешт за судовим рішенням про стягнення з боржника коштів.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" задоволено в повному обсязі.
Скасовано постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" від 27.11.2013 року за виконавчим провадженням № 35200828 в частині накладення арешту на наступне майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 33817183): комплекс будівель СТФ, загальною площею 13021,00 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20177158, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105; будівля зерносховища, загальною площею 1326,4 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14986048, що розташована за адресою: Харківська область. Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105а.
Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції звільнити з-під арешту нерухоме майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 33817183), а саме: комплекс будівель СТФ, загальною площею 13021,00 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20177158, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105; будівля зерносховища, загальною площею 1326,4 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14986048, що розташована за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105а.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість у зв'язку із порушенням підсудності судом першої інстанції , просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р., прийняти нову постанову відмову у задоволенні позовних вимог.
Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що 27.11.2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Стадніченко Т.О. було винесено постанову про накладення арешту майна боржника (ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД") та оголошено заборону на його відчуження за виконавчим провадженням № 35200828.
Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того , що при накладенні арешту за спірним рішенням порушені права позивача як іпотекодержателя, тому постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.11.2013 року за виконавчим провадженням № 35200828 в частині накладення арешту на вищезазначене майно, що належить ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД", є протиправною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон України №606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України №606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до частини першої ст. 11 Закону України №606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до вимог Закону України №606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Частиною 1 ст. 52 Закону України №606 передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до вимог ч.ч. 2 і 3 ст.57 Закону України "№606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
Перед проведенням опису та арешту майна боржника, державний виконавець повинен пересвідчитись у належності права власності на майно боржника не порушуючи конституційні права та свободи інших осіб.
Згідно з ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з частиною першою статті 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом статті 3 Закону України "Про іпотеку" - іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду;- іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору;- у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки; - якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки; - зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека, будучи різновидом застави, як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямована на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення своїх вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами (в договорі іпотеки) нерухомого майна за наявності у боржника заборгованості перед кредитором.
Згідно із статтею 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч.2 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
З матеріалів справи вбачається , що 13.12.2012 року між ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" (іпотекодавець) та ПАТ "Мегабанк" (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір нерухомого майна № 20-16в/2012-з-4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В.В. за реєстровим №853, відповідно до умов якого договір забезпечує виконання ТОВ "Козіївське" (боржник) зобов'язання за кредитним договором № 20-16в/2012 від 30.10.2012 року та за будь-якими додатковими угодами до нього, укладеним між заставодержателем та боржником, за умовами якого заставодержателем було надано боржнику кредит у розмірі 1100000,00 дол. США строком з 30.10.2012 року до 29.10.2013 року, зі сплатою 12% річних (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору предметом іпотеки є нерухоме майно:
- комплекс будівель СТФ, загальною площею 13021,00 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20177158, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105;
- будівля зерносховища, загальною площею 1326,4 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14986048, що розташована за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105а.
На виконання зазначеного договору приватним нотаріусом до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис , параметром якого є обтяження - заборона на нерухоме майно , вказане в іпотечному договорі від 13.12.2012р., що вбачається з витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна .
12.03.2014 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області за № 4948975 (спеціальний розділ) накладено обтяження на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД", обтяжувачем за вказаною забороною якого виступає відповідач, а підставою - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.11.2013 року за виконавчим провадженням № 35200828
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2014 року у цивільній справі №619/274/14-ц, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17.06.2014 року, було задоволено позов ПАТ "Мегабанк", до, зокрема, ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД", та стягнуто на користь ПАТ "МЕГАБАНК" солідарно заборгованість по сплаті штрафів за кредитним договором № 20-16в/2012 від 30.10.2012 р. станом 14.02.2014 р. в розмірі 4 745 147,12 грн. та звернено стягнення на іпотечне майно, що належить ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД", із застосуванням процедури передбаченої статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", - продаж ПАТ "Мегабанк", як обтяжувачем, предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Отже, ПАТ "Мегабанк" є іпотекодержателем з вищим пріоритетом, оскільки обтяження вищезазначеного нерухомого майна було зареєстровано раніше ніж накладено арешт на це майно за спірним рішенням, тому позивач має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими стягувачами, на яке звернено стягнення із застосуванням процедури передбаченої статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
За загальним правилом звернення стягнення на заставлене майно, за виконавчими документами допускається для задоволення вимог стягувачів-заставодержателів. Виключенням з цього правила є, зокрема, умова, коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
З матеріалів справи вбачається, що вартість предмета іпотеки є нижчою за розмір заборгованості боржника іпотекодержателю ПАТ «МЕГАБАНК»: згідно з іпотечним договором вартість предмета іпотеки становить 1132551,00 грн., а заборгованість третьої особи перед позивачем згідно з заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2014 року у цивільній справі №619/274/14-ц становить 4745147,12 грн.
Встановлення дійсної вартості предмета застави на час розгляду даної справи та співвідношення такої вартості із сумою заборгованості боржника - ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" перед позивачем не встановлювалося, що має суттєве значення для вирішення спору у даній справі.
З матеріалів справи вбачається , що державний виконавець при прийнятті оскаржуваної постанови не пересвідчився чи була зареєстрована іпотека та не встановив співрозмірність суми , яка підлягає стягненню, з вартістю майна ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" на яке накладено арешт.
Крім того, на момент вчинення виконавчих дій щодо арешту спірного майна, право іпотеки на визначених законом підставах та в установленому порядку не припинене, договір іпотеки недійсним не визнано.
Державний виконавець взагалі не переконався про наявність будь-яких обтяжень на це майно, цю обставину визнав в суді апеляційної інстанції та не заперечував проти задоволення позовних вимог , просив суд апеляційної інстанції залишити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що при накладенні арешту порушені права позивача як іпотекодержателя, тому постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.11.2013 року за виконавчим провадженням № 35200828 є протиправною та підлягає скасуванню, а нерухоме майно підлягає звільненню з-під арешту, що був накладений протиправною постановою.
Доводи апеляційної скарги про порушення підсудності судом першої інстанції та необхідності розгляду позову в порядку цивільного судочинства є помилковими, виходячи з наступного.
Правовідносини з приводу розгляду адміністративним судом справ, предметом яких є рішення, дії, бездіяльність державної виконавчої служби унормовані ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Колегія суддів зазначає, що позивач у даній справі не є ані учасником виконавчого провадження, ані особою, яка залучається до проведення виконавчих дій, а тому правомірно звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в порядку адміністративного судочинства за захистом своїх права , які , як він вважає , порушені діями державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. по справі № 820/20323/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М.
Повний текст ухвали виготовлений 31.03.2015 р.