ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.03.2015Справа №910/21231/14
За позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодель плюс"
про стягнення 48 000,00 грн. та пені 38 880,00 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
від позивача: Якусевич А.М. за довіреністю № 2 від 05.01.2015 р.
від відповідача: не з'явився
Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодель плюс" (відповідач) про стягнення 48 000,00 грн. штрафу та 38 880,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу.
Позов подано на підставі ст.ст. 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2014 р. № 8/03-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції на накладення штрафу" у справі № 212-03/08.13 (далі - Рішення АМК).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/21231/14 та призначено розгляд справи на 27.10.2014 р. об 11:50 год.
17.10.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 48 000,00 грн. та пеню у розмірі 48 000,00 грн. В якості додатку до заяви позивач надав докази направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог на адресу відповідача.
В судове засідання, призначене на 27.10.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися.
В судовому засіданні 27.10.2014 р. заява позивача, подана 17.10.2014 р. через відділ діловодства суду, про збільшення розміру позовних вимог залучена судом до матеріалів справи та прийнята до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 27.10.2014 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої 17.10.2014 р. через відділ діловодства суду.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.10.2014 р. звернувся до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи та надання більш тривалого часу для підготовки відзиву на позовну заяву. Усне клопотання відповідача судом задоволене.
Враховуючи клопотання відповідача про надання йому часу для підготовки відзиву та положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 27.10.2014 р., та оголосив перерву в судовому засіданні до 10.11.2014 р. об 11:20 год.
07.11.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2014 р., а саме: копією положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України та копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача.
10.11.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/21231/14 до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду міста Києва № 910/24044/14. В якості додатків до клопотання відповідач надав суду копію запиту ТОВ "Автодель плюс" № 35 від 29.09.2014 р. про видачу копії рішення нарочно; копію листа Київського міського територіального відділення АМК № 26-02/3364 від 02.10.2014 р. у відповідь на запит ТОВ "Автодель плюс" та копію ухвали Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/24044/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодель плюс" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.
В судове засідання, призначене на 10.11.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися.
В судовому засіданні 10.11.2014 р. представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі № 910/20050/14, подане 10.11.2014 р. через відділ діловодства суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2014 р. провадження № 910/21231/14 зупинено до вирішення по суті Господарським судом міста Києва справи № 910/24044/14 та набранням законної сили рішення суду у зазначеній справі.
18.03.2015 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/21231/14, у зв'язку із вирішенням справи Господарського суду міста Києва № 910/24044/14 та набранням законної сили рішенням суду у зазначеній справі.
Зазначеним клопотанням позивач повідомив суд про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/24044/14 Товариству з обмеженою відповідальністю "Автодель плюс" в задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодель плюс" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/24044/14 - без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 р. поновлено провадження у справі № 910/21231/14, розгляд справи призначено на 30.03.2015 об 11:50 год.
В судове засідання, призначене на 30.03.2015 р., представник позивача з'явився.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 30.03.2015 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Так, поштове повідомлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2015 р. про поновлення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача (03680, м. Київ, вул. Предславинська, 12), вказану у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження останнього згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Автодель Плюс" станом на 10.10.2014 р. Отримання уповноваженим представником відповідача поштових відправлень за наведеною адресою підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Як зазначено у п.п. 3.9.1 п. 3.9 вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За наведених обставин, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи № 910/21231/14 після поновлення провадження у даній справі.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні судом встановлено не було.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 30.03.2015 р. без участі представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 30.03.2015 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.03.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2014 р. № 8/03-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції на накладення штрафу" у справі № 212-03/08.13 (далі - Рішення АМК) визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодель плюс" (ідентифікаційний код 33152073), які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Відділення від 22.05.2013 р. № 26-03/1835 у встановлений головою територіального відділення строк порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений територіальним відділенням строк. (пункт 1 резолютивної частини Рішення АМК).
За вчинене порушення, викладене в пункті 1 резолютивної частини Рішення АМК, відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодель плюс" (відповідач) накладено штраф у розмірі 48000,00 грн. (п. 2 резолютивної частини Рішення АМК).
В Рішенні АМК було зазначено, що згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладений штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України документ, що підтверджує сплату штрафу.
Також, в Рішенні АМК було зазначено, що воно може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня одержання.
Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) зазначило, що супровідним листом від 28.03.2014 р. № 26-03/970 направило копію Рішення АМК відповідачеві.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Враховуючи, що Рішення АМК не можливо було вручити відповідачу, позивач опублікував інформацію про прийняте Рішення АМК в газеті Київської міської ради "Хрещатик" від 27.05.2014 року № 72 (4472). Отже, на думку позивача, Рішення АМК вважається врученим відповідачу 06.06.2014 р.
Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Таким чином, позивач вважає, що строк сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, закінчився 06.08.2014 р.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Частиною восьмою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Позивач зазначив, що відповідач в установлений строк не сплатив штраф, накладений Рішенням АМК, документів, що підтверджують сплату штрафу до територіального відділення Антимонопольного комітету України не надіслав, а тому позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача на підставі Рішення АМК України суми штрафу в розмірі 48000,00 грн. та суми пені в розмірі 48000 грн. за період з 07.08.2014 р. по 27.10.2014 р. (82 дні) (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої через відділ діловодства суду 17.10.214 р. та прийнятої судом до розгляду в судовому засіданні 27.10.2014 р.), враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Під час розгляду даної справи відповідач повідомив суд про оскарження ним Рішення АМК до Господарського суду міста Києва.
Матеріали справи містять копію рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/24044/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодель плюс" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.
Вищенаведеним рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/24044/14, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р., відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Автодель плюс" в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2014 р. № 8/03-р/к у справі № 212-03/08.13.
Відповідач в судове засідання 30.03.2015 р. не з'явився, докази на спростовування обставин, повідомлених позивачем у позовній заяві, суду не подав та не надіслав.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.
Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.
Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб'єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.
Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2014 р. № 8/03-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції на накладення штрафу" у справі № 212-03/08.13 на відповідача накладено штраф у розмірі 48000,00 грн. за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений територіальним відділенням строк.
Наявні в матеріалах докази свідчать, що позивач на виконання приписів абз. 1 ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" надіслав на адресу відповідача супровідним листом від 28.03.2014 р. № 26-03/970 копію Рішення АМК, наразі оскільки Рішення АМК не можливо було вручити відповідачу, позивач опублікував інформацію про прийняте Рішення АМК в газеті Київської міської ради "Хрещатик" від 27.05.2014 року № 72 (4472).
Зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/24044/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодель плюс" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення АМК встановлено, що:
- оскаржуване рішення надіслано Відділенням АМК 31.03.2014 на адресу ТОВ "Автодель плюс" супровідним листом від 28.03.2014 р. № 26-03/970;
- до Відділення АМК повернувся конверт з адреси позивача з відміткою поштового відділення "причина повернення (досилання): за закінченням встановленого строку зберігання";
- рішення № 8/03-р/к було опубліковано в газеті Київської міської ради "Хрещатик" від 27.05.2014 року № 72 (4472).
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В силу норми ч. 3 ст. 35 ГПК України, вищенаведені обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/24044/14, що набрало законної сили 16.02.2015 р., не доказуються при розгляді даної справи № 910/21231/13, в якій беруть участь ті самі особи щодо яких встановлено ці обставини.
Враховуючи приписи частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.
Згідно частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Отже, суд вважає, що кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 06.08.2014 р. (27.05.2014 р. + 10 днів + 2 місяці).
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
По матеріалам справи судом встановлено, що ТОВ "Автодель плюс", не погодившись з рішенням Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2014 р. № 8/03-р/к у справі № 212-03/08.13 та відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним зазначеного рішення.
Провадження у справі № 910/24044/14 за вищенаведеним позовом ТОВ "Автодель плюс" було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/24044/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р., в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодель плюс" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2014 р. № 8/03-р/к у справі № 212-03/08.13 відмовлено повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
За наведених обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 р. у справі № 910/24044/14 набрало законної сили 16.02.2015 р. (дата винесення постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/24044/14).
Враховуючи наведені судові рішення у справі № 910/24044/14, рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2014 р. № 8/03-р/к у справі № 212-03/08.13 станом на час розгляду даної справи є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
За змістом частини 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Наразі провадження у даній справі № 910/21231/14 про стягнення з відповідача штрафу та пені на підставі Рішення АМК, було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 р., при цьому, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач прострочив сплату штрафу з 07.08.2014 р., у зв'язку з чим позивачем було нараховано до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати штрафу за період з 07.08.2014 р. по 27.10.2014 р. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)
По матеріалам даної справи судом встановлено, що відповідач ухилився від сплати штрафу в розмірі 48000,00 грн., накладеного на нього рішенням АМК, у двомісячний строк з дня вручення відповідачу рішення АМК про накладення штрафу (частини 1, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), оскільки до 06.08.2014 р. (включно), а рівно і станом на даний час, спірний штраф не сплатив, докази протилежного до матеріалів справи не долучив.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 48000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати відповідачем штрафу за період з 07.08.2014 р. по 27.10.2014 р. (всього 82 дні) в розмірі 48000,00 грн., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Згідно абз. 3-5 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Враховуючи наведені приписи, судом досліджено, що пеня за прострочення сплати штрафу нарахована позивачем до стягнення з відповідача за період з 07.08.2014 р. по 27.10.2014 р., а отже за період, який знаходиться поза межами часу розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/24044/14 про визнання недійсним рішення Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2014 р. № 8/03-р/к у справі № 212-03/08.13.
З урахуванням положень абзацу першого частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач просить стягнути з відповідача 48000,00 грн. пені за вказаний період за наступним розрахунком:
Сума штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, становить 48000,00 грн.
Розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" складає 720,00 грн. (48000,00 грн. : 100 х 1,5 = 720,00 грн.).
Позивач зазначає, що за період з 07.08.2014 р. по 27.10.2014 р. відповідачем прострочено 82 дні сплати штрафу, а сума пені за прострочення сплати штрафу за цей період складає 59040,00 грн.
При цьому, позивачем було враховано обмеження, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного Рішенням АМК, у зв'язку з чим позивач визначив розмір пені за період з 07.08.2014 р. по 27.10.2014 р. в сумі 48000,00 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 48000,00 грн. за період з 07.08.2014 р. по 27.10.2014 р. підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Ціна позову становить 96000,00 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1920,00 грн. (2 відсотки ціни позову).
Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.
Враховуючи наведені норми, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1920,00 грн.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодель Плюс" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, 12; ідентифікаційний код 33152073) 48000,00 грн. (сорок вісім тисяч гривень 00 коп.) штрафу та 48000,00 грн. (сорок вісім тисяч гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказані суми в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31110106700007, код за ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019 в УДК у Печерському районі міста Києва.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодель Плюс" (03680, м. Київ, вул. Предславинська, 12; ідентифікаційний код 33152073) судовий збір в розмірі 1920,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 00 коп.), який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 01.04.2015 р.
Суддя Гумега О.В.