30 березня 2015 року Житомир справа № 806/832/15
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення 2712,15 грн.,-
встановив:
Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ) звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 2712,15 грн. заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_1, як платник податків має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на доходи фізичних осіб. Оскільки відповідач у добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, позивач просить стягнути з відповідача спірну суму.
Представник позивача до суду не прибув. Надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Письмових пояснень, заперечень не надав.
У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суддя, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку Новоград-Волинській ОДПІ.
Судом встановлено, що станом на 04.12.2014 року відповідач має податковий борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 2712,15 грн. Факт існування зазначеної заборгованості визнається відповідачем, що підтверджується податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2013 рік.
Визначена сума відповідачем у добровільному порядку сплачена не була.
Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідачем було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, вхідний № 1400007259 від 22.07.2014, та розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи з фізичних осіб згідно пп. "є" п. 176.1 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України.
Розмір та суму податку було самостійно визначено відповідачем та відображено у декларації та у розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Положеннями підпункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідачем суму податкового зобов'язання у строки визначені пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України сплачено не було.
Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Новоград-Волинською ОДПІ, відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України, на адресу ОСОБА_1 надсилалася податкова вимога форми "Ф" від 21.08.2014 № 1679-25 на суму 2712,15 грн (а.с. 8) Дана вимога була отримана відповідачем 29.08.2014 (а.с. 9).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
На час розгляду справи сума податкового боргу у добровільному порядку відповідачем не погашена. За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області заборгованість з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в розмірі 2712,15 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Лавренчук