Ухвала
іменем україни
19 березня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Савченко В.О., Гончара В.П., Остапчука Д.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква до ОСОБА_4 про стягнення незаконно сплаченої пенсії, за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква на рішення апеляційного суду Київської області від 05 листопада 2014 року,
Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква (далі - УПФУ в м. Біла Церква) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення незаконно сплаченої пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач перебував на обліку в УПФУ та отримував пенсію, не маючи необхідного стажу для її призначення. Позивач просив стягнути на його користь з відповідача зайво сплачену останньому пенсію у розмірі 7 658,56грн.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2014 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь УПФУ в м. Біла Церква 7 658 грн 56 коп. Вирішено питання про судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 05 листопада 2014 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі УПФУ в м. Біла Церква просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюється до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд правильно виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки виплата пенсії відповідачу проведена позивачем добровільно, за відсутності рахункової помилки та за відсутності недобросовісності з боку набувача.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування не відсутні.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква відхилити.
Рішення апеляційного суду Київської області від 05 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.О. Савченко
В.П. Гончар
Д.О. Остапчук