Справа № 438/256/15-к
Номе провадження 1-кп/438/48/2015
16 березня 2015 року Бориславський міський суд
Львівської області
в складі головуючого: судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Бориславі кримінальне провадження №1-кп/438/48/2015 про кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015140100000080 від 23 лютого 2015 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Борислава, Львівської області, громадянин України, українець, без освіти, проживає в АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, раніше судимий
28.09.2012 року Бориславським міським судом Львівської області за ст.ст.395, 71 КК України на 2 роки 9 місяці позбавлення волі:
05.12.2014 року ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області на підставі ст..81 КК України звільнений умовно-достроково з невідбутим терміном покарання 6 місяців 22 дні,
за ч.2 ст.342 КК України,
ч.2 ст.345 КК України
за участю прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
його захисника ОСОБА_6
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи раніше судимим вироком Бориславського міського суду Львівської області від 28.09.2012 за ст.ст. 395, 71 КК України до 2 років 9 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 81 КК України ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 05.12.2014 умовно-достроково звільнений з невідбутим терміном покарання 6 місяців 22 дні на шлях виправлення не став, а знову вчинив умисний злочин.
Так, 22 лютого 2015 року близько 16.00 год., оперуповноважений СКР Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області лейтенант міліції ОСОБА_5 , який згідно Закону України «Про міліцію» та п.п.1.2 функціональних обов'язків, затверджених начальником Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області 02.07.2014, виконував свої службові обов'язки та здійснював оперативно-пошукову роботу по розкриттю кримінального правопорушення, скоєного відносно потерпілої ОСОБА_7 про відкрите викрадення її майна, перебуваючи поблизу річки по вул. Яворницького у м.Бориславі, Львівської області, помітив особу чоловічої статі, циганської народності, яка по зовнішнім ознакам згідно опису потерпілої схожа з особою злочинця. Тоді ОСОБА_5 підійшов до даної особи, пред'явив службове посвідчення, представився працівником міліції, повідомив останнього, що він за прикметами схожий на особу злочинця та запропонував йому представитись. Після чого, невідомий, який виявився ОСОБА_3 , умисно, безпричинно, здійснив фізичну протидію працівнику міліції, зокрема миттєво своєю рукою вибив з рук ОСОБА_5 його службове посвідчення та намагався втекти. ОСОБА_5 , в свою чергу, одразу побіг за ним, лівою рукою схопив останнього за праву руку, щоб притримати, у цей же момент правою рукою вийняв з кишені штанів мобільний телефон та почав телефонувати у чергову частину Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області, щоб викликати на допомогу слідчо-оперативну групу, однак ОСОБА_3 , продовжуючи свої дії, які полягали у активній фізичній протидії здійсненню працівником правоохоронного органу оперативно-розшукової діяльності по розкриттю злочину та маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень і ненадання можливості здійснити дзвінок для виклику допомоги, умисно вкусив ОСОБА_5 за праву кисть, тобто вчинив опір представнику правоохоронного органу під час виконання ним покладених на нього службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_3 , скоїв кримінальне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 2 ст. 342 КК України, тобто вчинив опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Крім того, ОСОБА_3 , 22 лютого 2015 року близько 16.00 год., перебуваючи поблизу річки по вул. Яворницького у м. Бориславі, Львівської області, продовжуючи свої дії, які полягали у активній фізичній протидії здійсненню працівником правоохоронного органу оперативно-розшукової діяльності по розкриттю злочину та маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, вкусив за праву кисть оперуповноваженого СКР Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_5 , який перебував при виконанні службових обов'язків, спричинивши останньому згідно висновку експерта № 102 від 24.02.2015, виданого Дрогобицьким районним відділенням ЛОБСМЕ, тілесні ушкодження у вигляді кусаних саден правої китиці, саден на зовнішній поверхні правого передпліччя у нижній третині ближче до правого променево-зап'ястного суглобу, на тильній поверхні правої кисті, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 , скоїв кримінальне правопорушення, ознаки якого передбачені ч.2 ст.345 КК України, тобто умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
25 лютого 2015 року між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 , укладена угода про примирення.
Згідно вказаної угоди істотними обставинами для кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015140100000080 від 23 лютого 2015 року, є обставини, які пом'якшують покарання підозрюваного ОСОБА_3 , передбачені ст.66 КК України, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Окрім цього, підозрюваний у вищевказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 щиро попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_5 .
В угоді зазначено, що кримінальним правопорушенням майнової шкоди потерпілому ОСОБА_5 не заподіяно.
При цьому, потерпілий ОСОБА_5 будь-яких претензій до підозрюваного ОСОБА_3 не має, оскільки останній попросив вибачення за скоєне та щиро розкаявся у скоєному.
Обираючи вид та міру покарання підозрюваному ОСОБА_3 в межах, встановлених в санкціях ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, ними, сторонами у кримінальному провадженні, враховано ступінь тяжкості вказаних злочинів, які згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості, відповідно.
Обставиною, яка обтяжує відповідно до ст.67 КК України покарання підозрюваного ОСОБА_3 є рецидив злочинів.
А тому, з врахуванням зазначених вище обставин, які пом'якшують ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень та особу самого правопорушника, сторони одностайно досягнули згоди в тому, що підозрюваному ОСОБА_3 слід призначити наступні покарання:
за ч. 2 ст. 342 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 345 КК України у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бориславського міського суду Львівської області від 28.09.2012 і остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Зміст ч.1 ст.473 КПК України про те, що наслідком укладання та затвердження угоди про примирення є:
для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України;
для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, сторонам, що підписали цю угоду, зрозумілий.
Сторони у вищевказаному кримінальному провадженні, підтверджують те, що угоду про примирення укладено ними добровільно, за відсутності ознак насильства, примусу, погрози, фізичного чи морального тиску та умови угоди відповідають їхньому волевиявленню.
Таким чином, керуючись ст. 474 КПК України, просять суд розглянути та затвердити зазначену угоду про примирення.
Потерпілому зрозуміло право потерпілого, передбачене ст.476 КПК України, на звернення до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку, у випадку невиконання чи неналежного виконання угоди.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Ч.2 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Ч.1 ст.475 КПК України передбачено, що якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Злочин, передбачений ч.2 ст.342 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 та у вчиненні якого ОСОБА_3 визнає свою винуватість, відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Злочин, передбачений ч.2 ст.345 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 та у вчиненні якого ОСОБА_3 визнає свою винуватість, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Судом під час судового провадження з'ясовано у обвинуваченого ОСОБА_3 що він цілком розуміє:
1)що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342 КК України, та ч.2 ст.345 КК України, у вчиненні яких його обвинувачують, а він має такі права:
мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснено в судовому засіданні.
3) характер обвинувачення за ч.2 ст.342 КК України та ч.2 ст.345 КК України, щодо якого він визнає себе винуватим;
4) вид покарання за ч.2 ст.342 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі; за ч. 2 ст. 345 КК України - 1 (один) рік 1 (один) місяць позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 1 (один) рік 1 (один) місяць позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бориславського міського суду Львівської області від 28.09.2012 і остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Судом також з'ясовано у потерпілого ОСОБА_5 , що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснено.
Суд також переконався у судовому засіданні, що укладення між сторонами 25 лютого 2015 року угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що сторони розуміють наслідки невиконання угоди.
Судом перевірено і встановлено, що угода від 25 лютого 2015 року про примирення відповідає вимогам КПК України та КК України.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що угода від 25 лютого 2015 року про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 може бути затверджена судом, і на підставі угоди повинен бути ухвалений вирок та обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч. 2 ст. 342 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 345 КК України у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бориславського міського суду Львівської області від 28.09.2012 і остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі, про що просить і прокурор ОСОБА_4 .
Керуючись ст.9, ч.2 ст.373, ч.ч.1,2, п.2 ч.3, п.2 ч.4 ст.374, ч.2, ч.5, ч.6, ч.7 ст.474, ст..475 КПК України, суд,-
Затвердити, укладену 25 лютого 2015 року між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 , угоду про примирення.
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.2 ст.342 КК України та за ч.2 ст.345 КК України і призначити йому покарання за ч.2 ст.342 КК України 1 (один) рік позбавлення волі; за ч. 2 ст. 345 КК України - 1 (один) рік 1 (один) місяць позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 1 (один) рік 1 (один) місяць позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бориславського міського суду Львівської області від 28.09.2012 і остаточно визначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків 1 (один) рік 2 (два) місяці позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання, тобто з 22.02.2015.
Вирок на підставі угоди про примирення може бути оскаржений до Апеляційного Суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_3 та прокурору ОСОБА_4