ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.03.2015Справа №910/592/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»
про відшкодування шкоди в порядку регресу 40 100,68 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Славський М.Г. - довіреність б/н від 16.10.2014 року;
від відповідача: не з'явилися;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" про відшкодування шкоди в порядку регресу 40 100,68 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну ТОВ «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель», який є страхувальником ТзДВ «СК «НАСТА», було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована ТзДВ «СК «НАСТА» в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач, як новий кредитор за Договором про відступлення права вимоги, просить суд стягнути з відповідача 40 100,68 грн. - страхового відшкодування, 1 827,00 грн. - судового збору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 18.02.2015 року.
28.01.2015 року через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро надійшли документи по справі.
17.02.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі.
В судове засідання, призначене на 18.02.2015 року представник позивача з'явився.
В судове засідання, призначене на 18.02.2015 року представник відповідача не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 17.03.2015 року.
18.02.2015 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог згідно якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь 6 130,88 грн.
20.02.2015 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
В судове засідання 17.03.2015 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 17.03.2015 року представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 17.03.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
08.08.2012 року між ТОВ «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель (далі по тексту - страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (далі по тексту - страховик, ТзДВ «СК «НАСТА», первісний кредитор) укладено Договір добровільного страхування автотранспорту №205.0076102 (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Шкода», державний номер ВН5759ЕЕ (далі по тексту - застрахований транспортний засіб).
Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.
З матеріалів справи слідує, що 05.07.2014 року в м. Одеса, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, та транспортний засіб марки «Мазда», державний номер ВН0648ЕВ, яким керувала Яценко С.С., у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (Висновок №07-014 від 29.07.2013 року; Довідка про ДТП; Протокол огляду транспортного засобу №07-014 від 19.07.2013 року; наявні в матеріалах справи).
Відповідно до Страхового акту №2013-07-05/009 від 02.08.2013 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 40 600,68 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).
У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 40 600,68 грн.
Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Київського районного суду м. Одеси від 05.08.2013 року справа №520/8866/13-п, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «Мазда», державний номер ВН0648ЕВ, - Яценко С.С.
Відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність Яценко С.С. на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі по тексту - відповідач), відповідно до Полісу серія АВ №7863024, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.
Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання 06.09.2013 року на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення №187 від 06.09.2013 року на суму 40 600,68 грн. (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).
Відповідно до Полісу АВ №7863024 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 500,00 грн.
25.03.2014 року між ТзДВ «СК «НАСТА» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі по тексту - позивач, новий кредитор) укладено Договір №2503 про відступлення права вимоги (далі по тексту - Договір №2503), за умовами якого ТзДВ «СК «НАСТА» відступило позивачу право вимоги за Договором добровільного страхування автотранспорту №205.0076102 в розмірі 6 130,88 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги
З врахуванням вищевикладеного, право грошової вимоги в розмірі 6 130,88 грн. за договором добровільного страхування автотранспорту №205.0076102 перейшло від ТзДВ «СК «НАСТА» до Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (позивач) на підставі Договору №2503.
Відзив відповідача на позовну заяву не приймається судом в якості належного та допустимого доказу та спростовується наявними в матеріалах справи документами та чинним законодавством.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги в частині стягнення 6 130,88 грн. - страхового відшкодування, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню (40 600,68 грн. сума виплаченого страхового відшкодування - 510,00 грн. франшиза = 40 100,68 грн.).
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (01010, м. Київ, ВУЛИЦЯ АНДРІЯ ІВАНОВА, будинок 21/17, квартира 1, код ЄДРППОУ 20448234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (01133, м. Київ, ВУЛИЦЯ КУТУЗОВА, будинок 13, код ЄДРПОУ 38750239) 6 130 (шість тисяч сто тридцять) грн. 88 коп. - страхового відшкодування, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 25.03.2015 року.