25 березня 2015 року Справа № 876/1777/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на додаткову постанову Залізничного районного суду м.Львова від 26 січня 2015 року у справі за ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
У січні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з заявою про винесення додаткового рішення суду щодо здійснення перерахунку пенсії з врахуванням сум індексації з 29.12.2010 року з врахуванням фактично отриманих сум.
Додатковою постановою Залізничного районного суду м.Львова від 26 січня 2015 року заяву задоволено. Доповнено постанову Залізничного районного суду м.Львова від 03.03.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, зобов'язавши Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з врахуванням індексації згідно з поданими довідками про заробітну плату з 29.12.2010 року з врахуванням фактично отриманих сум.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова (далі - УПФ) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану додаткову постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в мотивувальній та описовій частині постанови Залізничного районного суду м.Львова від 03.03.2014 року не зазначено про зобов'язання відповідача щодо включення сум індексації при обчисленні пенсії, з чого слідує, що суд не досліджував докази щодо цієї частини позовних вимог.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Приймаючи додаткову постанову суд першої інстанції зазначив, що питання індексації судом досліджувалось, однак у резолютивній частині постанови Залізничного районного суду м.Львова питання індексації не зазначено.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
З позовної заяви позивача вбачається, що вона просила суд визнати протиправним дії та зобов'язати УПФ виплачувати пенсію з врахуванням матеріальної допомоги та індексації, згідно з поданими довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії.
Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог суд першої інстанції досліджував довідки про складові заробітної плати, де в графі інші виплати зазначено, зокрема, і суми індексації заробітної плати, а тому твердження УПФ про не дослідження судом доказів щодо необхідності враховувати суми індексації при перерахунку пенсії є помилковим.
Також апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції досліджував питання структури заробітної плати, зокрема і додаткову заробітну плату. Оскільки суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати (підпункт 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713), то колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково не ухвалив рішення щодо цієї частини позовних вимог.
Крім того, у резолютивній частині постанови Залізничного районного суду м.Львова від 03.03.2014 року визнано дії УПФ неправомірними щодо не включення до середньомісячного заробітку державного службовця сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації під час обчислення пенсії, проте помилково не зобов'язав УПФ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з врахуванням сум індексації.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно виніс додаткову постанову, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 160,168,195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова залишити без задоволення, а додаткову постанову Залізничного районного суду м.Львова від 26 січня 2015 року у справі № 462/808/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула