Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
про закриття провадження в адміністративній справі
18 березня 2015 року Справа № П/811/623/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження питання про закриття провадження у адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма"
до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 жовтня 2014 року №0000722204.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 відкрито провадження у справі; справу призначено до судового розгляду на 18 березня 2015 року.
18 березня 2015 року представником відповідача до суду подано клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване примиренням сторін у зв'язку із досягненням податкового компромісу (Т.4, а.с.70-71).
Представник позивача, у свою чергу, підтримав заявлене представником відповідача клопотання (Т.4, а.с.65).
Розглянувши в письмовому провадження матеріали справи та подані сторонами клопотання, суд зазначає наступне.
17 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25 грудня 2014 року №63-VIII, статтею 7 якого передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.
Водночас, пунктом 112 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.
Пунктом 2 п. 1 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.
Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Відповідно до пункту 3 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.
Подання платником податків уточнюючого розрахунку за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з процедурою податкового компромісу.
Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку, контролюючий орган приймає рішення щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків відповідно до статті 42 цього Кодексу.
Документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, у межах процедури досягнення податкового компромісу.
Якщо контролюючий орган повідомив платника податків про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, сума задекларованих зобов'язань вважається узгодженою.
У разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки контролюючий орган проводить таку перевірку та за її результатами: 1) приймає податкове повідомлення-рішення у разі виявлення порушень платником податків вимог податкового законодавства, сплата грошового зобов'язання за яким здійснюється у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу; 2) складає довідку у разі відсутності таких порушень, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку.
Податкове повідомлення-рішення або довідку контролюючий орган направляє платнику податків у порядку, передбаченому статтями 42 та 58 цього Кодексу.
Пунктом 5 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.
Згідно пункту 7 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.
Процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному пунктом 1 цього підрозділу.
Відповідно до пункту 8 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.
Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.
З матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 2015 року позивачем подано до податкового органу заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань, визначених в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 10 жовтня 2014 року №0000722204.
При цьому позивачем перераховано до Державного бюджету України 5% від загальної суми заниження податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням від 10 жовтня 2014 року №0000722204.
За таких умов, 12 березня 2015 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області було прийнято рішення №20/11-23-22-02 про погодження застосування процедури податкового компромісу за результатами розгляду заяви ТОВ ВЗФ „Кіровоградвторма" за податковими повідомленнями-рішеннями №0000722204 та № 0000732204 від 10 жовтня 2014 року (Т.4,а.с.72).
Отже, сторони досягли податкового компромісу, зокрема, щодо зобов'язань, визначених оскарженим податковим повідомленням-рішенням.
Як було зазначено вище, досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України є однією з підстав для примирення сторін на будь-якій стадії процесу (пункт 112 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України).
Пункт 3 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язує суд закрити провадження у справі, якщо сторони досягли примирення.
У відповідності до частини третьої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 136, 157, 160, 165, пунктом 112 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представників сторін задовольнити.
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградвторма" до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 жовтня 2014 року №0000722204.
Копію ухвали направити сторонам.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук