Постанова від 12.02.2015 по справі 804/241/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 р. Справа № 804/241/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Смирнової Ю.В.

представника відповідача Курпай Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рікомб» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2014р. №0008022204,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рікомб» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2014р. №0008022204.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0008022204, яким на підставі акту перевірки №129/22-04/33806578 від 21 березня 2014 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рікомб» за січень 2014 року, встановлено порушення гл. 5, ст. 200 п. 200.4 Податкового кодексу України та визначено до стягнення 59388,75 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят вісім грн. 75 коп.), в т.ч. збільшення суми за основним платежем - 47511 грн. та штрафних санкцій 11877,75 грн.

Позивач вважає, що відповідачем був порушений порядок оформлення результатів податкової перевірки, визначений ст.ст. 60, 86 Податкового кодексу України та Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затвердженим Наказом Міністерством фінансів України 28.11.2012р. №12336, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2012р. №2135/22447), що вказує на нечинність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська повинна була направити акт платнику податку не пізніше 24.03.2014р. Але позивач не отримував спірний акт ані поштою, ані будь-яким іншим способом.

В рамках даного спору в акті камеральної перевірки №129/22-04/33806578 від 21.03.2014р. є посилання на факти, встановлені актом №2847/15-1/33806578 від 26.12.2013 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рікомб» з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Позивач з висновками актів не погоджується. Описова частина камеральної перевірки містить не тільки описову частину іншого акту перевірки, але й надає правову оцінку щодо узгодження та оскарження результатів іншого податкового повідомлення-рішення, №0000011501 від 15.01.14р., яке станом на 21.03.2014р. знаходилося на апеляційному оскарженні в ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Пояснив, що за результатами перевірки зменшено суму від'ємного значення по ПДВ та винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4», яким передбачено: протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення - рішення (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем її закінчення), частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові періоди), зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі держаної податкової служби.

На час проведення камеральної перевірки 21.03.2014р. позивач не звертався до суду із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, а очікував рішення в процесі адміністративного узгодження.

Також, позивач зазначив, що ДПІ має право проводити зміни у особовому рахунку платника податків лише після закінчення строку на оскарження, а до того часу податкові зобов'язання вважаються неузгодженими.

Порядок заповнення рядку 21.3. дослівно такий: рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Період камеральної перевірки стосувався лише січня 2014 року , тобто періоду, в якому не відбулося жодних змін, пов'язаних з перевіркою 26.12.2013р: результатом перевірки, що впливає на правовідносини, може бути лише податкове повідомлення-рішення, яке було прийнято 15.01.2014р., отримане платником податків 22.01.2014р., оскаржене в адміністративному порядку 29.01.2014р., строк розгляду скарги продовжено до 30.03.2014р. Фактично рішення за скаргою зареєстровано 28.03.2014р. В січні 2014р. результатів документальної перевірки (збільшення або зменшення залишку від'ємного значення) не було.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, виклавши письмово свої заперечення та пояснив, що податкове повідомлення-рішення було винесено правомірно. Висновки, викладені в акті перевірки, є правомірними та відповідають фактичним обставинам, а доводи позивача є необґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рікомб» за січень 2014 року в результаті чого складено акт №129/22-04/33806578 від 21.03.2014р.

На підставі камеральної перевірки даних ТОВ «Рікомб», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року та в порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що позивачем неправомірно завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 264 930,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 47 511,00 грн., у зв'язку з чим зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за січень 2014 року у розмірі на відповідну суму (податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0007992204 від 24.10.2014) та збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 59 388,75 грн. (основний платіж - 47 511,00 грн.. та штрафні (фінансові) санкції - 11 877,75 грн.).

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0008022204 від 24.10.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59 388,75 грн.

Вирішуючи питання правомірності винесення оскаржуваного рішення суд зазначає, що у відповідності до п.п.200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Під час проведення камеральної перевірки ТОВ «Рікомб» за січень 2014 року (акт від 21.03.2014 року №129/22-04/33806578) відповідачем були враховані матеріали акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рікомб» з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року (акт №2847/15-1/33806578 від 26.12.2013 року), в якому встановлені порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «Рікомб», в наслідок чого, на думку ДПІ, завищено залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 312 441,00 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 15 837,00 грн.

За результатами даного акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення форми «В4» №0000011501 від 15.01.2014 року (про зменшення суми від'ємного значення (ряд.24 декларації) на суму 312 441,00 грн. та форми «Р» №0000021501 від 15.01.2014 (про збільшення суми грошового зобов'язання) на суму 15 837,00 грн.

Відповідно до розділу V Порядку заповнення податкової декларації п.п.6. п.4. роз. III «Розрахунок за звітний період» порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 (далі - Порядок №678), рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Таким чином, у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення платником задекларованого залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ, то сума зменшення залишку від'ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення за формою «В4» відображається платником зі знаком «-» у рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ податкового (звітного) періоду, в якому таке повідомлення-рішення отримано.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачем 16.01.2014 року з повідомленням про вручення на адресу підприємства ТОВ «Рікомб» -вул.Запорізьке шосе, 27, м. Дніпропетровськ, 49000.

У зв'язку з закінчення терміну зберігання конверт був повернутий на адресу податкового органу, що підтверджується копією фіскального чеку, конвертом та повідомленням про вручення.

Згідно п. 42.2 ст. 42 Податкового Кодексу України - документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

22.01.2014 року головним бухгалтером ТОВ «Рікомб» було нарочно отримано податкові повідомлення-рішення №0000011501 та №0000021501 від 15.01.2014, що також підтверджується корінцями даних податкових повідомлень-рішень.

Під час перевірки встановлено, що позивачем в декларації за січень 2014 року було задекларовано в рядку 21.2 (значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду суму 280 767,00 грн. яка складається із сум (рядок 24 декларації попереднього звітного періоду (грудень 2013 року).

З урахуванням наведених норм податкового законодавства та результатів документальної позапланової виїзної перевірки акту №2847/15-1/33806578 від 26.12.2013 року ТОВ «Рікомб» в порушення пункту 200.4 «б» статті 200 ПКУ безпідставно включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року по рядкам 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (рядок 21.2 значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду) залишок від'ємного значення податкової декларації з ПДВ за червень-липень 2013 в сумі 280 767,00 грн. без врахування значення рядка 21.3 при визначенні рядка 21.

Також, в порушення Порядку №678 - позивачем не заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ за січень 2014 року, у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Згідно до пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У зв'язку з вищезазначеним, позивачем було порушено п. 200.4 «б» статті 200 Податкового кодексу України, розділу V Порядку №678 через що завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 264 930,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 47 511,00 грн.

Стосовно узгодження позивачем податкових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню форми «В4» №0000011501 від 15.01.2014 року (про зменшення суми від'ємного значення (ряд.24 декларації) на суму 312 441,00 грн., яке стало підставою для вищевказаних висновків, зроблених відповідачем під час камеральної перевірки ТОВ «Рікомб» за січень 2014 року (акт від 21.03.2014 року №129/22-04/33806578) та прийняття оскаржуваного ППР №0008022204 від 24.10.2014р., суд зазначає наступне.

Рішення, прийняті контролюючим органом, відповідно до п.56.1 ст.56 ПКУ можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Станом на момент проведення камеральної перевірки (21.03.2014р.) податкове повідомлення-рішення №0000011501 від 15.01.2014 року було оскаржено позивачем до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Рішенням від 28.03.2014 року за №1844/10/04-36-10-08-09 скаргу платника ТОВ «Рікомб» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000011501 від 15.01.2014 року - без змін.

Вказане рішення було направлено позивачу на його адресу вул.Запорізьке шосе, 27, м.Дніпропетровськ, 49000 рекомендованим листом з повідомленням 28.03.2014р., який було повернуто на адресу податкової інспекції у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

В подальшому податкові повідомлення-рішення форми «В4» №0000011501 від 15.01.2014 року (про зменшення суми від'ємного значення (ряд.24 декларації) на суму 312 441,00 грн. та форми «Р» №0000021501 від 15.01.2014 (про збільшення суми грошового зобов'язання) на суму 15 837,00 грн., винесені за результатами документальної позапланової виїзної перевірки від 26.12.2013 року - в судовому порядку не оскаржувались.

09.04.2014р. ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська винесено податкову вимогу на суму заборгованості в розмірі 19949,95 грн., в т.ч. основний платіж 15 837,00 грн., штрафні санкції 3959,25 грн., пеня 153,70 грн.

Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0008022204 від 24.10.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59388,75 грн., податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000011501 від 15.01.2014 року (про зменшення суми від'ємного значення (ряд.24 декларації) на суму 312 441,00 грн. не оскаржувалося в судовому порядку позивачем, а визначене податкове зобов'язання було узгодженим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за наслідками перевірки відповідачем обґрунтовано збільшено позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59 388,75 грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що доводи позивача, наведені в позовній заяві, та пояснення не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на законних підставах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

За таких обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рікомб» на користь Державного бюджету України решту ставки судового збору в розмірі 1644,30 грн., оскільки позивачем за подання до суду адміністративного позову було сплачено 182,70 грн., а загальна ставка судового збору по даній справі становить 1827,00 грн., яка встановлюється згідно Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (з подальшими змінами та доповненнями).

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Рікомб» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2014р. №0008022204 - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рікомб» на користь Державного бюджету України решту суми не сплаченого судового збору в сумі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 17 лютого 2015 року.

Суддя В.В. Кальник

Попередній документ
43334929
Наступний документ
43334931
Інформація про рішення:
№ рішення: 43334930
№ справи: 804/241/15
Дата рішення: 12.02.2015
Дата публікації: 02.04.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)