13.03.2015р. Справа № 9104/178857/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Хобор Р.Б.,
судді Попка Я.С.,
за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,
за участю представників:
апелянта (відповідача у справі): Токара В.І.,
позивача у справі: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби, м.Калуш Івано-Франківської області
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. у справі №2а-2185/12/0970
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Калуш Івано-Франківської області
до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби, м.Калуш Івано-Франківської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
24.07.2012р. позивач: фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача: Калуської податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №000189172 та №000190172 від 17.07.2012р.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач протиправно оскаржуваними рішеннями визначив суми грошових зобов'язань з сплати земельного податку та орендної плати за землю внаслідок хибного висновку про заниження сум цих платежів, що не ґрунтується на умовах договору оренди землі та грошової оцінки орендованих земель та оцінки земель, що перебувають у власності позивача.
За результатами розгляду справи Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач правомірно визначив базу оподаткування, як наслідок, прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Калуська об'єднана державна податкова інспекція оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що позивачем невірно визначено базу оподаткування, що спричинило заниження суми земельного податку, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 13.03.2015р. з'явився представник апелянта (відповідача у справі): Токар В.І., який доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі, просив апеляційну скаргу задоволити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Представник позивача у судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 13.03.2015р. не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення представника апелянта (відповідача у справі), перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що в період з 29.05.2012р. до 12.06.2012р. відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Висновками зазначеної перевірки встановлено, що в порушення вимог пункту 271.1 статті 271, статтей 286, 287 ПК України за період квітня-грудня 2011р. позивачем допущено заниження суми земельного податку, обрахованого та сплаченого за земельну ділянку в АДРЕСА_2, площею 0,38га, в розмірі 8228,97грн.
Крім цього, висновками перевірки встановлено, що в порушення вимог статей 286-289 Податкового кодексу України, за період травня-грудня 2011р. позивачем допущено заниження суми орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, площею 0,0108га, що знаходиться в АДРЕСА_1, в розмірі 1165,06грн.
За наслідками проведеної перевірки складено акт за №728/17-2/НОМЕР_1 від 19.06.2012р.
За результатами розгляду відповідачем висновків акту перевірки, 10.07.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення за №000189172, яким збільшено суми грошового зобов'язання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 з сплати земельного податку в розмірі 9604,45грн., в тому числі, 8228,97грн. - за основним платежем та 1374,48грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення за №000190172, яким збільшено суми грошового зобов'язання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 з сплати орендної плати за землю в розмірі 1405,68грн., в тому числі, 1165,06грн. - за основним платежем та 240,68грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
В користуванні позивача перебувають три земельні ділянки, а саме: на підставі договору тимчасового довготермінового користування землею за №16 від 14.02.2000р. - земельна ділянка для розміщення гаражу-складу в АДРЕСА_2, площею 0,38 га, що є об'єктом оподаткування земельним податком; на підставі договору оренди земельної ділянки за №04062960296 від 20.10.2006р. - земельна ділянка для будівництва дво-триповерхової будівлі з влаштуванням торгово-побутових та житлових приміщень в АДРЕСА_1, площею 0,03га, що є об'єктом орендної плати; на підставі договору оренди земельної ділянки за №040829600085 від 18.04.2005р. - земельна ділянка для будівництва дво-триповерхової будівлі з влаштуванням торгово-побутових та житлових приміщень в АДРЕСА_1, площею 0,0108га, що є об'єктом орендної плати.
25.01.2011р. позивачем подано відповідачу податковий розрахунок земельного податку на 2011р., яким задекларовано до сплати 10128,25грн. такого податку.
Аналогічно, 25.01.2011р. позивачем подано відповідачу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011р., якою задекларовано 1800,75грн. такої орендної плати.
Податкові зобов'язання із земельного податку та орендної плати за земельні ділянки комунальної власності позивачем визначені відповідно до витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, виданих відділом земельних ресурсів у місті Калуші на підставі рішення ХХІХ сесії Калуської міської ради від 28.02.2008р. за №518 "Про затвердження розмірів орендної плати за землю в м.Калуші".
Визначені податкові зобов'язання по земельному податку та орендній платі за землі комунальної власності за 2011р. у вищевказаних податковій декларації та податковому розрахунку, позивачем виконано в повному обсязі, а самостійно задекларовані суми сплачено.
Відповідно до вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України, об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
База оподаткування визначена статтею 271 ПК України, відповідно до якої базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1); площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (підпункт 271.1.2).
Відповідно до вимог статті 288 ПК, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем і орендарем.
Згідно з приписами пункту 288.7 ст.288 ПК України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Пунктом 285.1 статті 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Згідно із вимогами пункту 286.1 статті 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
У відповідності до вимог пункту 290.1 статті 290 ПК України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Здійснення нарахування грошових зобов'язань позивача з сплати земельного податку та орендної плати за землю державної та комунальної власності за 2011р. здійснено на підставі наданих 14.06.2012р. витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на 2010, 2011, 2012 роки, в яких нормативна грошова оцінка земель, що перебувають у користуванні позивача, є більшою, ніж та, що була визначена договорами оренди та витягами про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надавалася позивачу та подавалася ним до органів державної податкової служби при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі рішенням Калуської міської ради за №518 від 28.02.2008р.
Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції помилково застосовано пункт 271.2 ст.271 ПК України, оскільки ця норма була внесена до Податкового кодексу, згідно з Законом України від 24.05.2012р. №4834-VI, що було вже після подання позивачем декларації з податку на землю. Тому слід застосовувати саме норми Бюджетного кодексу.
Згідно із вимогами частини 3 статті 27 БК України, Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Статтею 4 цього Кодексу встановлено, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Отже, податковим органом для визначення зобов'язань позивача з сплати земельного податку та орендної плати за землі комунальної власності за 2011р. застосовано інші величини нормативної грошової оцінки земель, ніж ті, що були затвердженні Калуською міською радою за №518 від 28.02.2008р. та були чинними на момент подання позивачем податкової декларації та податкового розрахунку, що суперечить вимогам чинним на той час нормам бюджетного та податкового законодавства.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що на момент подання позивачем податкового розрахунку земельного податку та податкової декларації орендної плати за земельні ділянки на 2011р. нових грошових оцінок землі Калуською міською радою не здійснювалося, цільове призначення земельних ділянок не змінювалось, тому розрахунок бази оподаткування з встановлених 28.02.2008р. розмірів нормативної грошової оцінки є правомірним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст.9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову в повному обсязі та визнання податкових повідомлень-рішень №000189172, №000190172 від 10.07.2012р. протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. у справі №2а-2185/12/0970 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, - залишити без задоволення.
2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. у справі №2а-2185/12/0970, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя Р.Б. Хобор
Суддя Я.С. Попко