Копія
Справа № 822/312/15
19 березня 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В.
при секретаріВересняк А.А.
за участі:позивача та представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівського районного сектора Державної Міграційної Служби України в Хмельницькій області про визнання протиправною, скасування відмови та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Старокостянтинівського районного сектора Державної Міграційної Служби України в Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати відмову Старокостянтинівського районного сектору Державної Міграційної Служби України в Хмельницькій області щодо реєстрації його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати Старокостянтинівський районний сектор Державної Міграційної Служби України в Хмельницькій області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з сім'єю проживає в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що в жовтні 2014 року звернувся до відповідача (через Центр надання адміністративних послуг Старокостянтинівської міської ради) з метою зареєструвати своє місце проживання за вказаною адресою, так як є основним квартиронаймачем згідно договору найму житла від 24 вересня 2014 року, однак 18.10.2014 року отримав відповідь, відповідно до якої йому відмовлено в реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою по причині того, що пакет документів на реєстрацію мого місця проживання за вищевказаною адресою, не відповідає Наказу МВС України № 1077 від 22.11.2012 року. При зверненні до Старокостянтинівського районного сектора Державної Міграційної Служби України в Хмельницькій області йому було відмовлено у реєстрації місця проживання за вказаною адресою, тому просить суд позов задовольнити.
Ухвалою ХОАС від 11 лютого 2015 року провадження по справі зупинено до 09 березня на час надання додаткових доказів.
Ухвалою ХОАС від 12.03.2015 року поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 19.03.2015 року.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань на адресу суду не надходило. В попередньому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
24.09.2014 року між Старокостянтинівським ЖЕК в особі начальника, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір найму житла, а саме квартири АДРЕСА_2 .
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Старокостянтинівського районного сектору Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (через Центр надання адміністративних послуг Старокостянтинівської міської ради) із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .
На звернення ОСОБА_1 про здійснення реєстрації місця проживання листом від 18.10.2014 року за № 31/40 відмовлено в проведенні такої реєстрації, оскільки пакет документів на реєстрацію місця проживання не відповідає Наказу МВС України №1077 від 22.11.2012 року.
02.12.2014 року позивач звернувся з листом до Старокостянтинівського районного сектору Державної міграційної служби України у Хмельницькій області, щодо надання роз'яснення причин відмови в реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .
16 грудня 2014 року листом № 3496 за підписом завідувача Старокостянтинівського РС УДМС України в Хмельницькій області позивачу надано відповідь на його звернення у якій зазначено, що підстав для реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 немає, оскільки для підтвердження права на проживання в житлі державної та комунальної власності є ордер, який є єдиною підставою для вселення в житлове приміщення, а позивачем вказаний документ до Старокостянтинівського РС УДМС України в Хмельницькій області не надавався.
Оцінюючи спірні правовідносини, суд вважає, що відмова в проведенні реєстрації місця проживання позивача є протиправною виходячи з наступного.
Суд встановив, що 15 серпня 2014 року КП "Старокостянтинівське міське бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт на кв. АДРЕСА_2 ( інвентаризаційна справа№522, реєстровий номер №574) замовником кого є ОСОБА_1 .
В матеріалах інвентаризаційної справи містяться технічні умови №79 від 17.09.2013 року виготовленні на вимог ОСОБА_1 про приєднання житлового будинку по АДРЕСА_1 до централізованих систем водопостачання та водовідведення, погоджені директором КП "Водоканал" ОСОБА_3
11.11.2013 року ПАТ "Хмельницькгаз" укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання №26005 з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
На виконання умов вказаного договору в матеріалах справи міститься акт приймання в експлуатацію робіт по встановлення побутових лічильників газу (ПЛГ) від 09.12.2013 року та робочий проект відновлення документації газопостачання.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про відмову у видачі ордера позивачу через "вєтхість" житлового будинку, оскільки воно спростовується актом - висновком огляду квартири АДРЕСА_2 від 18.02.2015, в якому вказано, що депутатська група оглянувши вище зазначену квартиру, прийшла до висновку, що вона знаходиться у задовільному стані.
Як встановлено судом, позивач на підставі договору найму житла від 24.09.2014 року, проживаючи із своєю сім'єю сумлінно виконує свої обов'язки, своєчасно сплачує плату за користування житлом, що підтверджується копією розрахункової книжки по оплаті за квартиру, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вільний вибір місця проживання чи перебування - це право громадянина України, на вибір адміністративно - територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати. Місцем проживання фізичної особи Законом визначено адміністративно - територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (тобто більше 183 днів у календарному році).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Відповідно до ст. 6 зазначеного вище Закону забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Аналізуючи норми законодавства, суд приходить до висновку, що однією із підстав для здійснення реєстрації місця проживання є документ, який підтверджує право власності чи право користування житлом.
Враховуючи те, що позивач користується квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору найму житла від 24.09.2014 року, який є однією із підстав для реєстрації місця проживання, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний, у встановленому порядку, здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за умови надання позивачем документів передбачених ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003. № 1382-ІV .
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно ст. 58 Житлового кодексу, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Таким чином, суд вважає, що ордер є підставою для вселення в надане жиле приміщення, в той час як договір найму житла від 24.09.2014 року є документом, який підтверджує право на проживання в житлі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству України, а тому позов необхідно задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158 -163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову Старокостянтинівського районного сектору Державної Міграційної Служби України в Хмельницькій області щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Старокостянтинівський районний сектор Державної Міграційної Служби України в Хмельницькій області здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 23 березня 2015 року
Суддя/підпис/Г.В. Лабань
"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань