Справа № 703/251/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Зайончковська І.А. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
27 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н.П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов"язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -
ОСОБА_2 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інваліду 3 групи за період з 01.01.2014 року по 11.02.2014 року та як інваліду 2 групи за період з 12.02.2014 року по 31.07.2014 року відповідно до ст. 50, 54, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 січня 2015 року позов за період з 01.01.2014 року по 14.07. 2014 року включно залишено без розгляду.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2015 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 20 жовтня 2008 року відноситься до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та йому безстроково встановлено 2 групу інвалідності через захворювання, що пов'язане з виконанням обов'язку по ліквідації аварії на ЧАЕС згідно довідки МСЕК серії 10 ААБ № 041890 від 13 лютого 2014 року.
Перебуваючи на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області, позивач звернувся із заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно до розмірів, визначених ст.ст 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом відповідача від 09.01.2015 року № 2/Ш-10 у проведенні перерахунку пенсії йому було відмовлено. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що нарахування та виплата пенсії проводиться у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Також, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
Згідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 63 Закону України «Про статусі і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Починаючи з 01.01.2014 року, Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року в редакції Закону України від 06.07.2014 р. №1534-18 не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. ст. 50, 54 вказаного Закону.
Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року в редакції Закону України від 03.08.2014 р. №1622-18, визначено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Суд першої інстанції врахував вимоги визначеного закону та вірно зазначив, що за період з 15.07.2014 року по 31.07.2014 року позивач має право на нарахування, перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, а тому приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Смілі та Смілянському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.