Справа: № 826/12449/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
25 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Старової Н.Е.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
при секретарі: Молодець К.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Фіш» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України, Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення надмірно сплачених митних платежів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт Фіш» звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України, Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності КММ Міндоходів щодо неприйняття рішення про повернення надмірно сплачених митних платежів у розмірі 52 163,18 грн. у формі висновку та його направлення ГУ ДКС України у м. Києві, та стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі звернулись з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та представник Київської міжрегіональної митниці Міндоходів до судового засідання не з'явились, що не заважає розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2014 року по справі №826/20199/13-а позов ТОВ «Горизонт Фіш» задоволено частково, визнано протиправними та скасовано: рішення про коригування митної вартості від 22.11.2013 року №100270000/2013/310271/2 та від 28.11.2013 року № 100270000/2013/310279/2; та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.11.2013 року №100270000/2013/50303, і від 26.11.2013 року №100270000/2013/50312. Дана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, у зв'язку із прийняттям рішень про коригування митної вартості та карток відмови в митному оформленні (випуску) товарів ТОВ «Горизонт Фіш», правомірність яких була предметом розгляду у справі № 826/20199/13-а, позивачем надмірно сплачено суму ПДВ в розмірі 52 163, 18 грн.
На виконання процедури звернення для відшкодування надмірно сплачених коштів, позивач 09.04.2014 року звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів, а саме податку на додану вартість у розмірі 52 163, 18 грн.
Проте, листом КММ від 22.04.2014 року №4924/126-70-52-04 повідомлено позивача про відсутність у нього правових підстав для повернення коштів з Держбюджету України в розмірі 52 163,18 грн.
Слід також зазначити, що відповідачами не заперечується та не спростовано у встановленому порядку факт сплати позивачем митних платежів та їх розміру, які підлягають поверненню ТОВ «Горизонт Фіш» як надмірно сплачені.
У відповідності до статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За нормами статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
За приписами ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно п.5 положень наказу Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року №882/1188, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року за №146/24923, «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань», повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Аналізуючи вищевказані норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що позивач вчинив усі залежні від нього дії для повернення надмірно сплачених коштів, проте відповідачами всупереч нормативних приписів законодавства не було такі кошти повернено.
Крім того, судова колегія критично ставиться до доводів Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в апеляційній скарзі, які дублюють посилання в запереченнях на адміністративний позов, та які мотивовано спростовані судом першої інстанції, а тому не можуть бути взяті до уваги при апеляційному розгляді справи.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для повернення митним органом платнику податків надмірно сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати, а тому дії відповідачів щодо відмови в поверненні надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість є протиправними.
Щодо стягнення з відповідача надмірно сплачених митних платежів за оспорюваним рішенням, колегія суддів зазначає наступне.
Виходячи з аналізу положень ст.ст.53-57 Митного кодексу України, вбачається, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів, а відтак встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.
Аналогічний висновок відображений у Постанові Верховного Суду України від 17.12.2013 року по справі №21-439а13, яка міститься в ЄДРСР під №36475586.
Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 цього Кодексу.
Відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, постановляючи рішення в частині стягнення з Державного бюджету України сум надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість, фактично визначив митну вартість ввезеного товару за першим методом та перейняв функцію митного органу, що суперечить положенням законодавства та судовій практиці.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідачі як суб'єкти владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не повністю довели та обгрунтували провомірність своїх дій та вимог.
Оскільки судом першої інстанції допущено частково неправильне застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог, то постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2014 року в частині стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м.Києві на користь позивача надмірно сплачених сум підлягає скасуванню, з постановленням в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2014 року в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Горизонт Фіш» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 52 163,18 грн. - скасувати, та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2014 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.