02 березня 2015 р. Справа № 804/2791/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від третьої особи:Конєвої С.О. Панченко Я.І. Бойко П.Ю. Немога І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЛАСТМАС" до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2015р. по ВП №46321287 та від 05.02.2015р. по ВП №46381700, №46378031, -
16.02.2015р. Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОПЛАСТМАС" звернулося з позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська та просить скасувати постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2015р. по ВП №46321287 та від 05.02.2015р. по ВП №46381700, №46378031.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вважає оспорювані постанови про відкриття виконавчого провадження по виконавчим листам №804/1865/13-а, 2а/0470/1890/11 та 2а/0470/12069/11 незаконними у зв'язку з тим, що згідно з судовим рішенням по справі № 2а/0470/15648/11 було встановлено, що ЗАТ завод "ДНІПРОПЛАСТМАС» відповідно до Статуту не є правонаступником заводу по зобов'язаннях (в тому числі на підставі судових рішень) по внесенню до Пенсійного фонду плати по фактичних витратах за Списками №1,2. За викладеного позивач вважає, що зміна виду (організаційно-правової форми) акціонерного товариства є перетворенням згідно до ч.1 ст.108 Цивільного кодексу України, а тому вважає, що позивач не є боржником по зазначеному виконавчому провадженню, а постанови відповідача суперечать ст.ст.7,8,11,17,19,22 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 19.02.2015р.та 26.02.2015р. у відповідності до вимог ст.35, 38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи телефонограмою та поштовим повідомленням (а.с. 16, 19).
При цьому, 02.03.2015р. відповідач надав до канцелярії суду письмові заперечення на позов у яких просив відмовити у позові посилаючись на те, що оспорювані постанови були винесені державним виконавцем на підставі ст.17,19,20,25 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчими листами №2а/0470/12069/11, №2а/0470/1890/11 №804/1865/13-а. Оскаржувані постанови були вручені позивачеві, однак жодного виконавчого документу позивач не виконав чим завдав шкоди державі в особі Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська. За викладеного відповідач вважає, що підстав для скасування постанов немає. Також у запереченнях відповідач просив розглянути справу без участі представника відділу ДВС.
Представник третьої особи в судовому засіданні та у письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем 08.09.2011р. було приведено статут у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» в частині зміни найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, що згідно до абз.7 п.5 Розділу 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» не є перетворенням та не потребує процедури припинення. У зв'язку з наведеним третя особа вважає, що позивач є правонаступником усіх прав і обов'язків ЗАТ завод «ДНІПРОПЛАСТМАС», в тому числі і в частині зобов'язань перед УПФУ по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по Списках 1,2, оскільки ЗАТ завод «ДНІПРОПЛАСТМАС» не припинялось та не реорганізовувалось, а наведені положення статуту суперечать чинному законодавству та є помилковими. Щодо посилання позивача на рішення суду у справі 2а/0470/15648/11 представник третьої особи зазначає, що вказане рішення стосується лише заборгованості підприємства перед Управлінням по Списку №1 за жовтень 2011р.
Згідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Враховуючи наведене, заявлене відповідачем клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, строки розгляду і вирішення спору, встановлені ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням поданих відповідачем заперечень.
У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у справі.
Державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції були прийняті наступні постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме:
- ВП №46321287 від 04.02.2015р. з примусового виконання виконавчого листа №804/1865/13-а виданого 05.11.2014р. про стягнення з ПАТ «Дніпропластмас» на користь УПФУ у Кіровському районі м.Дніпропетровська боргу у сумі 956,00грн. (а.с. 6, 29-зворот);
- ВП №46381700 від 05.02.2015р. з примусового виконання виконавчого листа №2а/0470/1890/11 виданого 03.11.2014р. про стягнення з ЗАТ «Дніпропластмас» на користь УПФУ у Кіровському районі м.Дніпропетровська боргу у сумі 1685,93грн. (а.с. 8, 23-зворот);
- ВП №46378031 від 05.02.2015р. з примусового виконання виконавчого листа №2а/0470/12069/11 про стягнення з ПАТ «Дніпропластмас» на користь УПФУ у Кіровському районі м.Дніпропетровська боргу у сумі 1897,60грн. (а.с.8, 34-зворот).
Надалі вказані вище виконавчі провадження були приєднані державним виконавцем до зведеного виконавчого провадження №46272784, про що було винесено постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 11.02.2015р. та від 12.02.2015р. (а.с. 24, 30, 35).
Оспорювані постанови про відкриття виконавчого провадження були направлені позивачу рекомендованими листами з повідомленнями та отримані відповідачем 05.02.2015р. та 09.02.2015р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 38-39-зворот).
Позивач оспорює вказані вище постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2015р. та від 05.02.2015р. посилаючись на те, що ЗАТ завод «ДНІПРОПЛАСТМАС» було реорганізоване в ПАТ «ДНІПРОПЛАСТМАС» та згідно до Статуту не є правонаступником ЗАТ завод «ДНІПРОПЛАСТМАС» та його правопопередників по зобов'язаннях по внесенню до Пенсійного фонду плати по Списках 1,2 у зв'язку з чим не є боржником по виконавчим провадженням, а постанови відповідача суперечать ст.7,8,11,17,19,22 Закону України «Про виконавче провадження».
Заслухавши представника позивача і представника третьої особи, які брали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність правових обґрунтованих підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.1 ст.6 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно до ч.1 ст. 11 Закону «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбачених цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Статтею 26 вказаного вище Закону, встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
- пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
- неподання виконавчого документу, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;
- якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому порядку допущено до негайного виконання;
- пред'явлення виконавчого документу до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;
- якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
- невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;
- офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
- якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
- наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Із системного аналізу вищенаведених норм видно, що відповідачеві не надано повноважень щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за умови того, що боржник не погоджується з правонаступництвом, а тому зазначена обставина не може бути обрана підставою для визнання протиправності оспорюваних постанов виходячи із вищенаведених норм Закону України «Про виконавче провадження».
Фактично ж позивач, оспорюючи постанови про відкриття виконавчого провадження, намагається оскаржити судові рішення, які набрали законної сили та підлягають виконанню у відповідності до вимог ст.124 Конституції України.
При цьому, судом не береться до уваги те, що позивач не є правонаступником ЗАТ завод «ДНІПРОПЛАСТМАС» з урахуванням того, що за виконавчими листами №2а/0470/12069/11, №804/1865/13-а, що стали підставами для відкриття виконавчого провадження за оспорюваними постановами, суми заборгованості стягнуті саме з ПАТ «ДНІПРОПЛАСТМАС» (а.с. 6,8).
Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В той же час, і частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Представник позивача у ході судового розгляду справи не надав суду доказів, які б свідчили про порушення відповідачем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при прийнятті відповідачем постанов про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2015р. по ВП №46321287 та від 05.02.2015р. по ВП №46381700, №46378031 з урахуванням наведених вище обставин та норм Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги викладене та перевіривши дії відповідача щодо правомірності і обґрунтованості дій відповідача з приводу прийняття оспорюваних постанов від 04.02.2015р. та від 05.02.2015р., суд приходить до висновку про те, що вказані оспорювані постанови прийняті державним виконавцем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення згідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Статтями 8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
За викладеного, судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЛАСТМАС" до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2015р. по ВП №46321287 та від 05.02.2015р. по ВП №46381700, №46378031- відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений - 06.03.2015р.
Суддя С.О. Конєва