"25" березня 2015 р. м. Київ К/800/7132/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,
за участю представників сторін: від позивача - Маслянікова І.О.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 р.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 р.
у справі № 2а/0470/8608/12
за позовом приватного підприємства «Восток»
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
про визнання дій протиправними, -
У липні 2012 року приватне підприємство «Восток» (далі - позивач, ПП «Восток») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська), в якому просило суд визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки ПП «Восток», за результатами якої було складено акт проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 20.07.2012 р. № 915/224/30228888.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 р., адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська по проведенню перевірки ПП «Восток», за результатами якої було складено акт проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Восток» від 20.07.2012 р. № 915/224/30228888 з питань здійснення фінансово-господарських операцій та формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по податковим деклараціям з податку на додану вартість за період березень, квітень 2012 року.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 13.07.2012 р. по 20.07.2012 р., на підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 11.07.2012 р. № 361, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Восток» з питань здійснення фінансово-господарських операцій та формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по податковим деклараціям з податку на додану вартість за березень, квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 20.07.2012 р. № 915/224/30228888 та встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог: - частини п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 2016 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Восток» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг), «нереальність» проведення господарських операцій між ПП «Восток» з контрагентами-постачальниками, здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб; - пункту 180.1 статті 180, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.
Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що дії відповідача щодо проведення перевірки не узгоджується з вимогами Податкового кодексу України, з огляду на не підтвердження вручення позивачу копії наказу та направлення на проведення перевірки до початку проведення такої перевірки.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.
Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Як визначено аналізованими законодавчими приписами, для початку невиїзної документальної позапланової перевірки достатньо самого факту направлення платникові податків копії наказу про призначення перевірки та повідомлення про її вручення. При цьому факт отримання відповідних документів платником податку не впливає на виникнення у контролюючого органу компетенції на фактичне проведення перевірки.
Встановлені Главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.
Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Водночас, оцінку процедурним порушенням, які вчинені контролюючим органом при призначення та/або проведенні перевірки, суд може надати під час розгляду питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами відповідної перевірки.
Так, пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
У відповідності до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
При цьому судам варто мати на увазі, що акт перевірки як носій доказової інформації не повинен розцінюватися як єдиний або виключний доказ наявності податкового правопорушення, виявленого за результатами спірної перевірки. Натомість основними доказами є первинні документи, що складені за результатами відповідних господарських операцій, показання свідків та інші належні та допустимі докази, як ті, на які є посилання в акті спірної перевірки, так і ті, що надані сторонами або витребувані судом на виконання приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо офіційного з'ясування обставин справи.
З урахуванням викладеного, процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.
Натомість вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення спірної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи призвели порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлені обставини щодо відображення тих чи інших господарських операцій в податковому обліку тощо.
Отже, вирішуючи спір про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, суди повинні встановити, яким чином проведення таких дій вплинули на права свободи або інтереси позивача, встановити чи прийняте податкове повідомлення-рішення та чи було останнє оскаржене платником податків.
Зазначені порушення відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2012 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2013 р. у справі № 2а/0470/8608/12 - скасувати.
Справу № 2а/0470/8608/12 направити на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя підпис І.В. Приходько
Судді підпис І.О. Бухтіярова
підпис М.І. Костенко