03 серпня 2009 р.
№ 27/129-08(12/33-08)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Ковтонюк Л.В.,
Чабана В.В. - доповідач,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної
скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг ЛТД", м. Дніпропетровськ
на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.09
у справі
господарського суду Дніпропетровської області №27/129-08(12/33-08)
за позовом
ТОВ "Укр Ант Консалтинг ЛТД"
до
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
третя особа
без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Корпорація "Dugsbery Inc", США, Каліфорнія, Саусалто
третя особа
без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рута",
м. Дніпропетровськ
прокурор
Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
про
визнання права власності
за участю представників сторін:
від ТОВ "Укр Ант Консалтинг ЛТД" -не з'явилися,
від РВ ФДМУ по Дніпропетровській області - Тетерятник О.В.,
від Корпорації "Dugsbery Inc" -не з'явилися,
від ТОВ "Рута" -Литвин В.В.,
від прокуратури - прокурор управління Генеральної прокуратури України Івченко О.А.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Татарчук В.О.) від 05.03.09 в задоволенні позову відмовлено.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Мороз В.Ф., Логвиненко А.О., Стрелець Т.Г.) переглянув вказане рішення і постановою від 19.05.09 залишив його без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг ЛТД" вважає рішення та постанову такими, що були винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить їх скасувати, а позов задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області, ТОВ "Рута" та прокурора Управління Генеральної прокуратури України, Вищий господарський суд України,
Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг ЛТД" заявлено позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, в якому міститься така вимога:
"Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг ЛТД" співвласником нежитлового приміщення, розташованого у житловому будинку літ. А-5, підвал -приміщення №92, позиції 1-48, на першому поверсі -приміщення №125, позиції 1-37, загальною площею 1816,3кв.м. по проспекту Карла Маркса, 55, м. Дніпропетровська".
Заявою без номера і дати (що надійшла до суду 13.01.08) позивач уточнив свої вимоги і просив:
"Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг ЛТД" (ЄДРПОУ -25538675) право власності на нежитлове приміщення, розташоване у житловому будинку літ. А-5, підвал - приміщення №92, позиції 1-48, на першому поверсі -приміщення №125, позиції 1-37, загальною площею 1816,3кв.м. по проспекту Карла Маркса, 55, м. Дніпропетровська з часткою власності 74%".
Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що він 12.08.1998р. уклав з Корпорацією "Дагсбері інк." Договір майнового найму, предметом якого були нежитлові приміщення, що знаходяться на першому поверсі та підвалі будинку по проспекту Карла Маркса, 55 у м. Дніпропетровську.
За твердженням позивача, згадана корпорація, як орендодавець, надала йому згоду на реконструкцію та ремонт орендованих ним приміщень і він здійснив ці роботи, вартість яких перевищує вартість самого об'єкта оренди.
За таких умов, на думку позивача, він відповідно до вимог ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України стає співвласником спірних приміщень.
Що стосується вимог до Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області, то в позовній заяві чітких обгрунтувань немає, але із її змісту можна зрозуміти, що ці вимоги грунтуються на тому, що спірні приміщення на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області (в позовній заяві не зазначено від якого числа і у якій справі рішення) стали власністю держави, оскільки договір купівлі-продажу від 06.08.1998 року, на підставі якого орендодавець (корпорація "Дагсбері інк.") придбав згадане майно у корпорації "Вілнорт інк.", визнано недійсним.
Приймаючи рішення про відмову в позові, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що відповідно до ч. 4 ст. 778 Цивільного кодекс України, на підставі яких позивач просить визнати його співвласником згаданих приміщень, умовами для визнання наймача співвласником найманих приміщень є створення нової речі та згода наймодавця на створення нової речі. Але Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не передавало в найм позивачу спірне майно, відповідно і не могло давати згоду на ремонт чи реконструкцію цього майна. Крім того, позивач не довів, що із спірних приміщень зроблені нова річ і ця річ зроблена саме позивачем.
З огляду на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не є стороною договору найму спірного майна, місцевий та апеляційний господарські суди правомірно відмовили в позові до нього.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.09 у справі №27/129-08(12/33-08) господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг ЛТД" -без задоволення.
Головуючий суддя
В.Я. Карабань
Суддя
Л.В. Ковтонюк
Суддя
В.В. Чабан