26 лютого 2015 р. Справа № 804/2263/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніної О.С.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У лютому 2014 року ТОВ «ДОБРОБУД» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідача) в якому просить:
- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.01.2014 року №0001032204, яким ТОВ «ДОБРОБУД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 3 034 744,00 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДОБРОБУД» суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ТОВ «ДОБРОБУД» за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт № 208/22-04/32781455 від 27.12.2013 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення 0001032204 від 27.01.2014 року. Вважають дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнято відповідачем на підставі того, що податковим органом встановлено порушення ТОВ «ДОБРОБУД» п. 200.4 «б» ст. 200 розділу V Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України), що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за листопад 2013 року на суму - 3 034 744,00 грн. З таким рішенням відповідача позивач не згоден, тому вимушений звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник позивача надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності. Раніше надав заперечення, у яких зазначив, що дані камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ДОБРОБУД» свідчать про порушення п. 200.4 «б» ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 3 034 744,00 грн. У зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення № 0001032204 від 27.01.2014 року та винесено у відповідності до норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд прийшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» зареєстроване виконавчим комітетом Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська та знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків.
Судом встановлено, що головним державним ревізором - інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту Оріховим С.Д., у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ ПК України, проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року ТОВ «ДОБРОБУД».
За результатами перевірки, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська складено акт № 208/22-04/32781455 від 27.12.2013 року.
У ході проведення перевірки камеральної (електронної) перевірки податкової звітності ТОВ «ДОБРОБУД» , встановлено:
-порушення п. 200.4 «б» ст. 200 розділу V Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (далі - ПК України), а саме: платником податку встановлено завищення залишку від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за листопад 2013 року на суму - 3 034 744,00 грн.
За наслідками акту перевірки, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 27.01.2014 року №0001032204 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 3 034 744,00 грн.
Проте, суд не може погодитись з таким рішенням податкового органу з огляду на наступне.
Розв'язуючи спір суд зазначає, що відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, зменшення від'ємного значення ПДВ на підставі податкових повідомлень-рішень, оскаржуваних в судовому порядку, з огляду на зроблені за результатами перевірки в акті від 15.07.2013 року №202/15-1/32781455 висновки, є неузгодженим до набрання законної сили рішенням суду, зважаючи на положення п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України.
Згідно п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 ПК України).
Проаналізувавши наведені норми права та обставини справи, позивач при заповненні рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, передбаченого для відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не міг врахувати результати перевірки, проведеної органом державної податкової служби (акт попередньої перевірки), оскільки при заповненні зазначеної декларації висновки акту перевірки від 15.07.2013 року №202/15-1/32781455 та прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013 року №0000391501 та №0000401501 є неузгодженими, так як відбувалася процедура оскарження в судовому порядку.
Таким чином, висновки відповідача про безпідставне завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду не знайшли свого підтвердження у ході розгляду вказаної адміністративної справи.
Крім того, суд звертає увагу на те, що податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013 року №0000391501 та №0000401501 визнані протиправними та скасовані постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року, що набрала законної сили 25 листопада 2014 року за результатами апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 255 КАС України, постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорювати ся в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, відповідачем правомірність своїх дій не доведено, а позивач правомірно в декларації з ПДВ за листопад 2013 року задекларував залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (ряд. 24 декларації) у розмірі 3 034 744,00 грн.
Отже, суд не може вважати, що рішення відповідача є таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ДОБРОБУД» про скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням, яке міститься в матеріалах справи, підлягає компенсації з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.01.2014 року № №0001032204, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 3 034 744,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна