03 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/7238/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Власенка Д.О.
при секретаріКінарєєві В.І.
за участю:
представника відповідача Тішуніна О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалпродукт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 01 липня 2011 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Універсалпродукт», в якому просило стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 41695,66 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 688,05 грн. В обґрунтування заявлених вимог, посилається на те, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», самостійно адміністративно-господарські санкції та пеню відповідач не сплачує.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду, що на виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з метою дотримання нормативу робочих місць для інвалідів відповідач у 2010 році у Звітах про наявність вакансій до Центру зайнятості Центрально-Міського району міста Кривого Рогу зазначав про наявність вакансій для інвалідів.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Універсалпродукт» подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік, відповідно до якого визначено, що з чотирьох посад для інвалідів зайняті дві /а.с.4/.
ТОВ «Універсалпродукт» протягом 2010 року подавались Звіти про наявність вакансій до Центру зайнятості Центрально-Міського району міста Кривого Рогу /18-29/.
Наказом № 60 генерального директора ТОВ «Універсалпродукт» було затверджено на 2010 рік норматив робочих місць в розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих - 4 людини /а.с. 32/.
Заключенням про атестацію робочого місця у ТОВ «Універсалпродукт» встановлено, що умови праці, відповідають умовам для працевлаштування інвалідів відповідно наданим посадам /а.с. 35/.
Протягом 2010 року ТОВ «Універсалпродукт» давало об'яви до газет про вакансії на посади для інвалідів /а.с. 36-48/.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Пунктом 1 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 р. № 314 зазначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови праці інваліда.
Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
Статтею 5 цього Закону передбачено також, що умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Працівнику не може пропонуватись робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. У випадку, коли специфіка підприємства визначає, що більшість посад на підприємстві пов'язані з важкими умовами праці, де заборонена праця інвалідів, то праця інвалідів має використовуватися на цьому підприємстві з урахуванням такої специфіки.
Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до частин 2-3 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» роботодавці самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома,здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (частина перша статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу, визнаються безробітними.
Згідно з частиною 5 пункту 1 статті 7 зазначеного Закону працевлаштування інвалідів здійснюється відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.
Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.
З огляду на викладене, обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, то суд визнає незаконним застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць і відмовляє у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалпродукт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 08.08.2011 року.
Суддя Д.О. Власенко