16 березня 2015 року Справа № 6828/14/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М.,
судді Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.06.2014р. у справі №344/8493/14-а, 2а-344/507/14 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про перерахунок пенсії,
12 червня 2014 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про: визнання неправомірними дій щодо перерахунку пенсії у розмірі 80 відсотків заробітної плати начальника відділу Прокуратури області з 04 грудня 2013 року; зобов'язання здійснити з 04 грудня 2013 року перерахунок пенсії начальника відділу Прокуратури області у розмірі 90 відсотків чинної заробітної плати; зобов'язання виплатити різницю між фактично отриманою у розмірі 80 відсотків та належною у розмірі 90 відсотків сумою пенсії у період з 04 грудня 2012 року по 04 червня 2014 року в сумі 3809,58 грн.
В обгрунтування адміністративного позову зазначала, що при виході на пенсію у 2007 році управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську не нарахована пенсія у розмірі 90 % від заробітної плати. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників прокуратури» працівникам прокуратури збільшено посадові оклади. Позивачу було зроблено перерахунок раніше призначеної пенсії у розмірі 80%, що є неправомірним у зв'язку з тим, що норми про застосування при визначенні розміру пенсії положень ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, чинній на час набрання Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 законної сили, тобто в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року та Закону України «Про державну службу» немає. Вже призначена позивачу у 2007 році пенсія у розмірі 90% не може бути зменшена відповідно до роз'яснення, оскільки відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу», який має вищу юридичну силу, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться за нормою ст. № 37-1 цього Закону.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.06.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків місячної заробітної робітної плати з 04 грудня 2013 року по 04 червня 2014 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести ОСОБА_1 обчислення пенсії у розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати з 04 грудня 2013 року по 04 червня 2014 року та виплатити ОСОБА_1 доплачену різницю між отриманою нею, та перерахованою за цим рішенням пенсією, за період з і грудня 2013 року по 04 червня 2014 року.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, вважаючи її неправомірною та необгрунтованою, прийнятою із порушенням норм матеріального права ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснювати відповідні виплати і в майбутньому.
Просить постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову,скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги у повному обсязі.
Крім того апеляційну скаргу подало управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, покликаючись на те, що пуктом 6 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668 від 08.07.2011р. (введений в дію з 01.10.2011р.) внесені зміни у статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793; 1993 р., N 50, ст. 474; 2001 р., N 44, ст. 233; 2005 р., N 2, ст. 32; 2006 р., N 1, ст. 18; 2008 р., NN 5-8, ст. 78; 2011 р., N 23, ст. 160). Так, пенсія призначається у розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. З 01.07.2012року позивачці проведено перерахунок пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру», в зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012р. №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури». Розмір пенсії визначається згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012р. №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», а саме у розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Зазначає, що на даний момент інших перерахунків пенсії законодавством не передбачено, а отже, підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу в розмірах, встановлених у відповідності до постанови Івано-Франківського міського суду відсутні.
Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження,відповідно до норм статті 197 КАС України, так як сторони в судове засідання не з'явились, явку повноважних представників не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм процесуального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську.
З 14.06.2013 року відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з прийняттям Постанови № 505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» Кабінету Міністрів України.
Внаслідок такого перерахунку ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську з 04 грудня 2013 року виплачувалась пенсія у розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників органів прокуратури.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 - 1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури, не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на два відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до ст. 50 - 1 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, змінено розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права щодо розміру відсотків від заробітної плати.
Відповідно до ст. 50 - 1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення ч.1 ст. 50 - 1 Закону України "Про прокуратуру" щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до цієї статті Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють ч. ч. 13,18 ст. 50 - 1 Закону України "Про прокуратуру", положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).
Так, відповідно до ч. 13 ст. 50 - 1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч. 18 ст. 50 - 1 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" зміни до ст. 50 - 1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, апеляційний суд виходить із того, що згідно ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Необхідно також зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8 - рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5 - рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішенням Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 10 грудня 2013 року в справі №21 - 420а13.
Стосовно покликань апелянта, ОСОБА_1, про зобов'язання відповідача здійснювати виплати в майбутньому суд апеляційної інстанції зазначає, що суд не вправі надавати наперед юридичну оцінку правовій поведінці суб'єкта владних повноважень, яка буде здійснена майбутньому.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів..
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
апеляційні скарги ОСОБА_1, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.06.2014р. по справі № 344/8078/14-а, 2а-344/495/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М.
Запотічний І.І.