16 березня 2015 року Справа № 9553/14/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М.
судді Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.09.2014р. по справі № 161/13824/14а,2а-161/561/14 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про визнання неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
26.08.2014 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії щодо нарахування пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 02.07.2014 року вона перебуває на обліку у відповідача як одержував пенсії державного службовця за віком. 02.07.2014 року їй було призначено пенсію відповідно ст.37 Закону України «Про державну службу»
При обчисленні пенсії не було враховано складові зарплати, а саме: матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексація, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, які вона отримувала.
При визначенні розміру заробітної плати державного службовця, з якої обраховувався розмір пенсії управлінням Пенсійного фонду України в місті Луцьку не були враховані складові заробітної плати: матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат. У зв'язку з чим вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії з врахуванням вказаних видів виплат. Однак, в проведенні перерахунку їй було відмовлено.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.09.2014року, задоволено частково. Визнано дії управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку щодо не включення до складових заробітної плати для призначення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутових питань, індексації неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації визначених у довідці про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням виплачених сум з 02 липня 2014 року.
Не погодившись з даною постановою, апелянт - Управління пенсійного фонду України у м. Луцьку подало апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.
На підставі п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183 2.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, відповідно до відомостей вказаних у довідці №5276 від 2 липня 2014 року, перебуває на обліку в управлінні Пенсійнго фонду України в м.Луцьку як пенсіонер з 02.07.2014 року, та одержує пенсію за віком. Пенсія призначена відповідно до ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1 затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013р. в справі №21-125а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
З врахуванням наведених вище обставин, а також наявності у позивача статусу інвалідом другої групи загального захворювання, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про правильність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.09.2014р. по справі № 161/13824/14а,2а-161/561/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Запотічний І.І.
Ліщинський А.М.