19 березня 2015 рокусправа № 804/8197/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Іванова С.М. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства
«Будівельні матеріали та будівництво»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 28 серпня 2014 року
у справі № 804/8197/14
за позовом Управління Пенсійного фонду України
в Баглійському районі міста Дніпродзержинська
Дніпропетровської області,
вул. Подільська, 89, м. Дніпродзержинськ, 51909;
до відповідача Публічного акціонерного товариства
«Будівельні матеріали та будівництво»,
вул. Дорожня, 64, м. Дніпродзержинськ, 51900;
про стягнення, -
встановив: Управлінням Пенсійного фонду України в Баглійському районі міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області подано позов до Публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» про стягнення суми витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за період з 01.03.2014 року по 31.05.2014 року, станом на 01.06.2014 року в сумі 421.729,17 грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Єфанова О.В.) своєю постановою від 28 серпня 2014 року позов задовольнив.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Будівельні матеріали та будівництво», Відповідач, вказує на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що стягнення з підприємства витрат на доставку і виплату пільгових пенсій призводить до подвійної сплати обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України.
Витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у відповідності з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, повністю відшкодовувались за рахунок ПФУ.
Крім того, суд дійшов помилкового висновку стосовно обов'язку підприємства відшкодовувати позивачу суми доплат та підвищень до пенсій, в тому числі за понаднормативний стаж.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.
Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII («Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом N 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком N 1, покриваються підприємствами та організаціями. Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону N 1788-XII.
При цьому, що виходячи з аналізу положень наведених вище законів обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом України.
Частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, яка передбачала обов'язок внесення плати, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, було виключено на підставі Закону «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року N 1461-III.
Водночас, згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР (пункт 1 статті 2 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 1461-III від 17.02.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2613-IV від 31.05.2005) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Знову ж таки, відповідно до вимог пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підпунктом 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, визначений перелік страхувальників, які є платниками страхових внесків.
Згідно до пункту 6.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України.
Доплата за понаднормативний стаж встановлена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, а тому підлягає відшкодуванню.
Пенсії, призначені згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, індексуються відповідно до законодавства.
Крім того, згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки, пункт 6.5 Інструкції N 21-1, складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем надавались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене, Відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії.
Відповідач має заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, за період з 01.03.2014 року по 31.05.2014 року на суму 421.729,17 грн., яка складається :
- заборгованість по фактичним витратам на виплату і доставку пенсій працівникам за списком № 1 - 396.561,21 грн.;
- заборгованість по фактичним витратам на виплату і доставку пенсій працівникам за списком № 2 - 25.167,96 грн.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Будівельні матеріали та будівництво» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі № 804/8197/14 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: Л.М. Нагорна