19 березня 2015 рокусправа № 804/6726/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Іванова С.М. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції
у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська
Головного управління Міндоходів
у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 16 червня 2014 року
у справі № 804/6726/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
фірма «Триплекс»,
вул. Червона, 21а, м. Дніпропетровськ,49005;
до відповідача Державної податкової інспекції
у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська
Головного управління Міндоходів
у Дніпропетровській області,
вул. Героїв Сталінграду, 25, м. Дніпропетровськ, 49061;
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» подано позов до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000702203.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Царікова О.В.) своєю постановою від 16 червня 2014 року позов задовольнив.
Постанова суду мотивована тим, що жодних умовностей відносно формування податкового кредиту виключно за господарськими операціями, внаслідок яких отриманий доход, законодавцем не встановлено.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що перевіркою виявлено діяльність підприємства з реалізації продукції за ціною нижче ціни придбання. Така діяльність є збитковою та не є господарською.
Крім того, фінансово-господарська діяльність у вигляді придбання та подальшої реалізації продукції (яйця) є нетиповою для Товариства. Отже, підприємством необґрунтовано віднесено до складу валових витрати, які не вважаються пов'язаними з веденням господарської діяльності.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: в листопаді 2013 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні експорту товарів не власного виробництва за період: лютий, квітень 2012 року.
За результатами перевірки складено Акт № 1140 від 29.11.2013р.
В Акті перевірки вчинено записи про порушення підпункту 14.1.179, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1 статті 200, з урахуванням підпункту 14.1.36 та 14.1.181 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.
Витрати підприємства на придбання товару (партії яєць С1) у січні, лютому та квітні 2012 року у ТОВ «Куйбишевська птахофабрика» та ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» склали 2.610.067,00 грн.
В той же час, сума реалізації на експорт на підставі зовнішньоекономічних контрактів: № 20 від 23.12.2011р. з MOHAMAD ALI OMO (Сирія) та № 21 від 28.12.2011р. з ALIYE TURKI REHEL (Сирія) у лютому та квітні 2012 року склала 2.223.757,56 грн.
Таким чином, при порівнянні вартості реалізованої на експорт продукції із сукупною сумою вартості (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію, фінансовий результат від проведеної експортної операції у лютому і квітні 2012 року - збиток у сумі 386.308,00 грн.
Також в акті перевірки від 29.11.2013 № 1140 податковим органом зазначено, що діяльність з реалізації придбаної продукції (яєць) є нетиповою для позивача.
Таким чином, придбання продукції та подальша реалізація не експорт за ціною, нижчою від ціни придбання, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності.
На підставі Акту перевірки, 27 грудня 2013 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000702203.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 435.011,00 грн.
Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.
Колегія суддів, заслухавши представників Сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
По-перше, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 541972 від 10.08.2012р., серед видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» за КВЕД-2010 зазначено, зокрема, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (код 46.33).
Так, за позицією фахівців держподаткінспекції, реалізація Позивачем продукції, нижчою сукупної суми понесених витрат, не є господарською діяльністю.
Проте, категорія «господарська діяльність» не є суто економічною категорією.
За визначенням пункту 14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу <…>
Отже, Податковий кодекс дає визначення господарської діяльності, використовуючи поняття «доход», а не поняття «прибуток».
Збитковість певної господарської операції не може бути підставою для визначення виробничої діяльності, як негосподарської.
Крім того, Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI розрізняє
операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;
операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;
операції, що не є об'єктом оподаткування.
У відповідності до статті 195 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI операції з вивезення товарів за межі митної території України оподатковуються за нульовою ставкою.
І відповідно до вимог пункту 198.6 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Слід зазначити, і в силу приписів пункту 188.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Тож, сукупний результат операції з експорту товару, придбаного на території України - це дохід.
Застосування нульової ставки ПДВ при експорті - це свого роду пільга експортерам, яка передбачає, зокрема, повернення ПДВ, сплаченого постачальникам.
Крім того, терміни «витрати» і «валові витрати» не є тотожними, оскільки «до складу валових витрат не входять витрати на сплату ПДВ, включеного до ціни товару».
Тож, визначення валових витрат на придбання товарів без урахування витрат на сплату ПДВ призвело до помилкового висновку про не отримання доходу від зазначених операцій.
Слід підкреслити, у відповідності з підпунктом 14.1.231 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Таким чином, обмеження щодо пов'язаності витрат з отриманням прибутку, втрачають актуальність.
А економічна доцільність здійснення певних операцій відноситься до категорії ефективності управління, тобто суто маркетингового чиннику, який здебільшого не підлягає формалізації та математичному розрахунку.
Окрім викладеного, стаття 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI наводить значення вживаних у цьому Кодексі понять.
Тож, вчинення в Акті перевірки запису про порушення підпункту 14.1.179, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, з урахуванням підпункту 14.1.36 та 14.1.181 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, не можна витлумачити однозначно.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі № 804/6726/14 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: Л.М. Нагорна