19 березня 2015 рокусправа № 321/1162/14-а(2-а/321/12/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Іванова С.М. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України
в Михайлівському районі Запорізької області
на постанову Михайлівського районного суду Запорізької області
від 29 вересня 2014 року,
у справі № 321/1162/14-а(2-а/321/12/2014)
за позовом ОСОБА_2,
до відповідача Управління пенсійного фонду України
в Михайлівському районі Запорізької області
про визнання протиправними дій,
встановив: 11 липня 2014 року ОСОБА_2 (далі - Позивача) звернувся з позовом до Управління пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області (далі - Відповідач), у якому, з урахуванням уточнених вимог, просив зобов'язати Відповідача провести нарахування призначеної з 27.12.2013 року йому, ОСОБА_2, пенсії, відповідно до вимог чинного законодавства, із застосуванням базового середньомісячного заробітку за 2013 рік у розмірі 2.700,98 грн. та провести перерахунок виплаченої пенсії з дня призначення.
Зазначав, що у липні 2001 року йому була призначена пенсія за вислугу років, яка виплачувалась йому до вересня 2001 року, так як з указаної дати він працевлаштувався на посаду, що давала право на отримання даного виду пенсії.
Вважає, що після звільнення з роботи та досягнення 60-річного віку, у 2014 році він звернувся до Відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а не поновленням раніше призначеної пенсії чи переводом на інший вид пенсії), а тому за базову основу середнього заробітку для обчислення пенсії має братись 2013, а не 2001 рік. (а. с. 23-25).
Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 29 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано дії Управління Пенсійного Фонду України у Михайлівському районі Запорізької області - неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у Михайлівському районі Запорізької області виконати певні дії, а саме: провести нарахування призначеної з 27.12.2013р. ОСОБА_2 пенсії, відповідно до вимог чинного законодавства, із застосуванням середньомісячного заробітку за 2013 рік у розмірі 2.700,98 грн. та провести відповідний перерахунок виплаченої пенсії ОСОБА_2 з дня призначення.
Постанова суду обґрунтована тим, що у 2013 році Позивачу була саме «призначена», а не «поновлена» раніше призначена (у 2001 році) пенсія, про що свідчить (за позицією суду) номер пенсійної справи, подана Позивачем заява та відповідний пакет документів, отримане пенсійне посвідчення. За таких обставин пенсійним органом безпідставно взято за основу середній заробіток за 2001, а не за 2013 рік, як це передбачено чинним законодавством.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, УПФУ в Михайлівському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просили скасувати постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 29 вересня 2014 року та закрити провадження у справі на підставі пункту четверного частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, УПФУ зазначало, що сама по собі невиплата Позивачу з вересня 2001 року по 2014 рік уже призначеної пенсії не є підставою вважати, що заявник у 2014 році звертається за первинним призначенням пенсії. У зв'язку з внесенням змін у статтю 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.01.2012 року для розрахунку заробітку враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а такого показника, який зазначений у постанові суду «середньомісячний заробіток за 2013 рік» на даний час не існує.
Оскільки пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327 визначено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року, перераховуються із застосуванням показників середньої заробітної плати у середньому на 1 застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, то ними правомірно взятий цей показник при перерахунку і він складає 1.197,91 грн. (а. с. 52-56).
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами визнано, що з 12.06.2001 року ОСОБА_2 призначена пенсія за вислугу років як працівнику у галузі освіти.
У вересні 2001 року виплата пенсії припинена у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення даного виду пенсії. (а. с. 9).
60-літнього віку Позивач досяг ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 14).
03.03.2014 року ОСОБА_2 подав до УПФУ заяву про призначення пенсії за віком, де особисто зазначив, що йому призначалась пенсія за вислугу років (а. с. 35).
Розпорядженням № 12/63 від 07.04.14 Позивачу з 27.12.13 нарахована пенсія за віком (а. с. 40).
Розрахунок пенсії проводився згідно з приписами пенсійного законодавства, враховуючи, що проводиться перерахунок пенсії при переході особи з одного виду пенсії (пенсії за вислугу років) на інший вид пенсії (пенсії за віком), при цьому до розрахунку взято страховий стаж 43 роки 24 дні (стаж враховано по 31.01.2014р. згідно з даними про сплату страхових внесків) та застосовано показник середньої заробітної плати по Україні на одну особу за 2007 рік у розмірі 1.197.91 грн. (а. с. 13).
Незгода Позивача з діями пенсійного органу та зобов'язання Відповідача провести нарахування пенсії із застосуванням середньомісячного заробітку за 2013 рік і було предметом спору по даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що у 2013 році Позивачу була саме «призначено» пенсію, а не «поновлено» раніше (у 2001 році) призначену пенсію за вислугу років, про що свідчить (за позицією суду) номер пенсійної справи, подана Позивачем заява з відповідним пакетом документів, отримане пенсійне посвідчення. За таких обставин пенсійним органом безпідставно взято за основу середній заробіток за 2001 рік, а не за 2013 рік, як це передбачено чинним законодавством .
В той же час, матеріалами справи підтверджено та сторонами визнано, що з 12.06.2001 року ОСОБА_2 призначена пенсія за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У вересні 2001 року виплата пенсії припинена у зв'язку з працевлаштуванням Позивача на посаду, яка дає право на призначення даного виду пенсії
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (норми якої діють на даний час у частині визначення права на призначення пенсії) та п. 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на такий вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється. Якщо в подальшому особа звільниться з роботи виплата пенсії поновлюється з дати наступної за датою звільнення.
Аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що при працевлаштуванні особи після призначення пенсії за вислугу років, вона не позбавляється права на уже призначену пенсію за вислугу років, а лише припиняється її виплата на весь період, коли пенсіонер продовжує працювати за спеціальністю, яка давала право йому на призначення даного виду пенсії.
З 01.01.2004 року пенсійне забезпечення громадян здійснюється за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058).
Пунктом 16 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону № 1058 положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років, а інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.
Статтею 10 Закону № 1058 регламентовано, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
З огляду на те, що станом на 03 березня 2014 року (час звернення Позивача до УПФУ із заявою) Позивачу уже призначено пенсію за вислугу років, про що він сам зазначає у заяві, але при досягненні 60-літнього віку він набув і право на пенсію за віком, та Позивач скористався своїм правом вибору певного виду пенсії (у нас - пенсії за віком), пенсійним органом обґрунтовано здійснено перерахунок пенсії Позивача з одного виду - пенсії за вислугу років, на інший вид - пенсію за віком.
Вважати при цьому, що Позивачу у 2014 році пенсія за віком призначається вперше, немає ніяких підстав, оскільки за наявності уже призначеної у 2001 році пенсії за вислугу років, первісне призначення іще одного виду пенсії (за позицією Позивача та суду першої інстанції) немає підстав, оскільки така позиція позивача та суду першої інстанції протирічать приписам вищевказаних правових норм.
Пунктом 3 статті 45 Закону № 1058 визначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, при проведенні Позивачу у 2014 році розрахунку пенсії, застосувати середньомісячний заробіток за 2013 рік, про що просить Позивач і з чим погодився суд першої інстанції, не є можливим, оскільки це не узгоджується ні з приписами частини 1 та 2 статті 40 Закону № 1058, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, де, зокрема, зазначено, що Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), ні з положеннями пункту 1 постанови Кабінету міністрів України № 327 від 23.04.2012 року , яким передбачено, що раніше призначені пенсії перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік ( що і здійснено Відповідачем по даній справі).
Так як суд першої інстанції вищевказані положення законодавчих норм не врахував, що призвело до невірного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_2
Щодо вимоги УПФУ в Михайлівському районі Запорізької області закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, то така вимога задоволенню не підлягає, оскільки Відповідачем не тільки не додано, а навіть не зазначено про наявність рішення, що набрало законної сили між тими ж сторонами з того самого спору.
Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області - задовольнити частково.
Постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 29 вересня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у порядку та у строки, передбачені статтею 212 КАС України.
Повний текст постанови складено 24 березня 2015 року.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: Л.М. Нагорна