Справа: № 826/2580/15 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
24 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2015 року по справі за його позовом до Шевченківського районного суду міста Києва в особі судді Слободянюка Павла Леонідовича про визнання бездіяльності протиправною, -
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного суду міста Києва в особі судді Слободянюка Павла Леонідовича про визнання протиправною бездіяльності судді Шевченківського районного суду м. Києва Слободянюка Павла Леонідовича (робоча адреса: 04053, м. Київ вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-б) щодо не прийняття ним процесуального рішення відповідно до частини 2 статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року по заяві ОСОБА_2 про скоєння злочину від 19.08.2013 р. № 57392.
Постановлення ухвали про витребування тому 30-го кримінальної справи №2610/19559/2012 Шевченківського районного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2015 року у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою направити справу для розгляду до суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Частинами1, 2 ст.17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до ч.3 ст.50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 4.2. рішення Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001 р. (справа за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абз. 3, 4, 5 ст.248-3 Цивільного процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян щодо офіційного тлумачення положення абз. 4 ст.248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо конституційності ст.248-3 ЦПК України) визначено, що відповідно ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч.1 ст.129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» №6 від 12.06.2009 р. встановлено, що у розумінні положень ч.1 ст. 2, п.1, п.7, п.9 ст.3, ст.17, ч.3 ст.50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Крім того, у п.10 постанови Верховного Суду України від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченими процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Зі змісту наведених положень вбачається, що дії або бездіяльність суддів можуть оскаржуватись у встановленому законом апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом їх оскарження до суду першої інстанції, оскільки це порушувало б конституційний принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом. Крім того, чинне законодавство встановлює інші механізми оскарження дій або бездіяльності суддів, що були вчинені в позапроцесуальному порядку.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що частина позовних вимог Позивача зводяться до оскарження процесуальних дій судді, то спір із даних позовних вимог не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки суддя при розгляді ним справи не є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, в розумінні КАС України, і не може бути відповідачем у справі про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у відкритті провадження та роз'яснив, що розгляд такої справи не відноситься до юрисдикції судів, оскільки судді та суд не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Доводи позивача не відповідають нормам діючого законодавства, отже не спростовують ухвалу суду першої інстанції, тому не заслуговують на увагу
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 26.03.2015 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Сорочко Є.О.
Земляна Г.В.