Справа: № 380/56/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лісовенко П.І. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
30 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 17 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 Січня 2015 року позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов'язання провести перерахунок та виплату основної державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах, визначених нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 02.01.2006 року.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 17 лютого 2015 року позовні вимоги за період з 02.10.2006 по 13.07.2014 року залишено без розгляду з підстав, визначених ст.100 КАС України, - у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, її невідповідністю обставинам справи, поновити строки звернення до суду прийняти рішення про задоволення позовних вимог.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
Враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач пропустив строк на звернення до суду з позовом у частині вимог за період з 02.10.2006 по 13.07.2014 року.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 13 січня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про зобов'язання провести перерахунок та виплату основної державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах, визначених нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 02.01.2006 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач не надав жодних доказів поважності причини пропуску даного строку, і, оскільки позовні вимоги стосуються щомісячних пенсійних виплат, то строк коли особа мала дізнатись про порушення своїх прав наступав по закінченню кожного календарного місяця, після отримання таких виплат.
Позивач щомісяця отримував пенсію і додаткову пенсію, тобто усвідомлював її розмір і мав можливість з'ясувати, з яких виплат вона складається. Таким чином, позивач не знав, але повинен був і міг (мав реальну можливість) знати про порушення свого права з дати опублікування Рішень КСУ № 6-рп/2007 від 09.07.2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
Правова необізнаність особи не може бути визнана поважною причиною для пропущення строку звернення до суду, як і підставою для його поновлення, оскільки закони і інші нормативно-правові акти друкуються в періодичних виданнях та є доступними необмеженому колу осіб.
За таких обставин, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правомірно, та у відповідності до ст. ст. 99, 100 КАС України постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду в частині вимог за період з 02.10.2006 по 13.07.2014 року.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 17 лютого 2015 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.