Справа № 127/26366/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Вохмінова О.С.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
25 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Білої Л.М. Полотнянка Ю.П.
за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
за участю представиків сторін:
позивача - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - Павич О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію по віку,
постановою Вінницького міського суду Віницької області від 09 лютого 2015 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач з 2002 року отримує пенсію згідно Списку № 2 шкідливих умов праці затверджених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
16 вересня 2014 року в зв'язку з досягненням пенсійного віку ОСОБА_5 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2011, 2012, 2013 роки, на що отримала відмову.
На думку позивача вищевказані дії управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці є протиправними та порушують його законні права та охоронювані інтереси, що стало причиною звернення до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу вищевикладеної норми суд робить висновок про те, що показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії лише на підставі частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено слідуючі види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виділено слідуючі види державних пенсій трудових пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Згідно з матеріалами справи, позивач отримувала пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Аналізуючи вище викладені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що законодавством передбачено лише три види пенсії, при цьому, пенсія призначена відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", хоч і передбачає певні пільги, все ж відноситься до пенсії за віком.
Оскільки позивачу, уже було призначено пенсію за віком, то його повторна заява про призначення пенсії є необгрунтованою.
При цьому, відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Застосування ж середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням пенсії з одного виду на інший, передбачено Законом лише при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, у разі, якщо особа після призначення пенсії продовжувала працювати та набула не менше , як 24 місяці страхового стажу.
З урахуванням вищевказаного, у ОСОБА_5 відсутні підстави для здійснення призначення вже раніше призначеної пенсії та всі пов'язані з призначенням пенсії нарахування, оскільки вона претендує на пенсію в межах одного виду - пенсію за віком.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі та в межах закону.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці задовольнити повністю.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2015 року скасувати.
Прийняти нову псостанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 27 березня 2015 року.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Біла Л.М.
Полотнянко Ю.П.