04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" березня 2015 р. Справа№ 910/3217/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов. б/н від 09.09.2014
від третьої особи 1: Скора Ю.В. - представник за дов. №91/2014/10/29-6 від 29.10.2014;
від третьої особи 2: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2014
у справі № 910/3217/13 (головуючий суддя - Мудрий С.М., судді: Літвінова М.Є., Спичак О.М.)
за позовом Комунального підприємства "Вітряні гори Подільського району міста Києва"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Публічне акціонерне товариство "Київенерго"
2. Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про стягнення 32 224,91 грн.,
У судовому засіданні 24.03.2015 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Комунальне підприємство "Вітряні гори Подільського району міста Києва" (далі - КП "Вітряні гори Подільського району міста Києва", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4, відповідач) про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.08.2013) 32 224,91 заборгованості, з яких: 26 229,68 грн. - заборгованість за договором реструктуризації боргу; 4 813,04 грн. - заборгованість за договором про надання комунальних послуг; 989,54 грн. та 192,65 грн. - 3% річних від прострочених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з березня 2008 року позивач надавав відповідачу комунальні послуги, які відповідач приймав та частково сплачував. При цьому 01.02.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір реструктуризації заборгованості, яка станом на 01.02.2012 року складала 44 657,79 грн. та не була погашена відповідачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - третя особа 1) та Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - третя особа 2).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 уточнені позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором реструктуризації заборгованості у розмірі 26 229,68 грн., заборгованість за договором про надання комунальних послуг у розмірі 4 813,04 грн., три проценти річних в розмірі 989,54 грн., три проценти річних в розмірі 192,65 грн., а також 1 720,50 грн. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_4 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, в неповному обсязі з'ясував обставини справи, зокрема, не дослідив, що відповідач регулярно оплачував надані комунальні послуги згідно встановлених законодавством тарифів та показань облікових приборів. В свою чергу, нарахування вищезазначеної заборгованості, на думку апелянта, є незаконним та безпідставним, зокрема, через відсутність доказів надання послуг за заявлений до стягнення період, а також зважаючи на відсутність розрахунку позовних вимог з посиланням на кількість та вартість послуг за кожний окремий місяць, як того вимагають умови договору. Крім того, суд першої інстанції не дочекався висновку судової експертизи, яку сам призначав.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2014 призначено судову економічну експертизу по справі, а також зупинено провадження по справі.
Провадження у справі неодноразово поновлювалося та зупинялося, зокрема, у зв'язку з надходженням до суду апеляційної інстанції клопотань експертів про витребування додаткових доказів, а також у зв'язку з поданням сторонами самих доказів та направленням їх до КНДІСЕ.
06.02.2015 на адресу Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи та матеріали справи № 910/3217/13.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015, зокрема, поновлено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.03.2015.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 розгляд справи було відкладено на 24.03.2015.
Представник відповідача в судовому засіданні 24.03.2015 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду - скасувати.
Представник третьої особи 1 у судовому засіданні 24.03.2015 надав письмові пояснення, які підтримав та зазначив, що не несе відповідальності за відносини, що склалися між позивачем та відповідачем.
Представник позивача у судове засідання 24.03.2015 не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, направленням на адресу третьої особи копії вищезазначеної ухвали від 03.03.2015. Отримання вказаної ухвали позивачем підтверджується поштовим повідомленням № 0411612479895, яке наявне в матеріалах справи.
Представники третьої особи 2 у судове засідання 24.03.2015 не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що, зокрема, свідчить наявна в матеріалах справи розписка, надана представником третьої особи 2 від 03.03.2015 про обізнаність щодо дати наступного засідання.
В свою чергу, пункт 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (далі - Постанова Пленуму) встановлює, що неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи, у зв'язку з тривалим перебуванням справи в апеляційному провадженні, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників позивача та третьої особи 2, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечень та доповнень до неї, оглянувши оригінали документів, пов'язаних з предметом спору, заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.01.2009 між комунальним підприємством "Вітряні Гори" (правонаступником якого є Комунальне підприємство "Вітряні гори Подільського району міста Києва", постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (замовник) було укладено договір № 19 про надання комунальних послуг для забезпечення експлуатації будинку/приміщення по АДРЕСА_1 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, його предметом є надання комунальних послуг постачальником замовнику для забезпечення експлуатації будинку приміщення по АДРЕСА_1, який утримується на балансі КП "Дирекція", а саме: експлуатаційне обслуговування, гаряче водопостачання згідно табуляграм АК "Київенерго", холодне водопостачання згідно табуляграм ВАТ "Водоканал" та вивезення сміття.
Згідно з п. 4.1 договору, цей договір діє з 01.09.2009 до 31.12.2012.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що замовник зобов'язаний щомісячно вносити плату згідно п. 1.2 цього договору не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним на розрахунковий рахунок постачальника з урахуванням індексу інфляції, затвердженого Міністерством статистики України з моменту підписання цього договору.
Замовник відшкодовує постачальнику вартість отриманих комунальних послуг згідно цін і тарифів, які встановлені відповідними комунальними підприємствами для орендарів, та банківські послуги (п.1.2 договору).
Замовник зобов'язаний вносити плату по цьому договору до останнього дня фактичного отримання послуг (п. 1.3 договору).
Відповідно до п. 2.3 договору, постачальник щомісячно виставляє замовнику рахунок, згідно з п. 1.2 цього договору. Замовник має право протягом 10 календарних днів після виставлення рахунку, оскаржити рахунок. Після виходу 10 днів, якщо замовник не оскаржив рахунок, рахунок вважається визнаним та обов'язковим платежу.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що 01.02.2012 року між сторонами було укладено договір про реструктуризацію заборгованості, відповідно до умов якого підприємство (позивач) надає боржнику (відповідачу) розстрочку у погашенні заборгованості за комунальні послуги (експлуатаційне обслуговування, центральне опалення, гаряче водопостачання, холодне водопостачання, вивезення сміття) (далі - комунальні послуги), що утворились станом на 01.02.2012 на суму 44 657,79 грн. з 01 лютого 2012 року до 31 липня 2012 року. Сума щомісячного платежу становить 7 442,96 грн.
Відповідно до п. 2.3 договору про реструктуризацію заборгованості, боржник зобов'язується забезпечити своєчасне погашення боргу згідно з умовами, визначеними договором.
Матеріалами справи також підтверджується, що Державною фінансовою інспекцією міста Києва в період з 14.05.2013 року по 19.07.2013 року проводилась ревізія фінансового-господарської діяльності КП "Вітряні Гори Подільського району міста Києва" за період з 01.01.2010 року по 30.06.2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом ревізії №11-30/1700 від 26.07.2013.
В ході перевірки встановлено, що для ФОП ОСОБА_4 КП "Вітряні Гори Подільського району міста Києва" завищено вартість послуг гарячого водопостачання на загальну суму 19 161,59 грн., у зв'язку з чим в ході проведення ревізії дане порушення усунуто шляхом зменшення заборгованості ФОП ОСОБА_4
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором реструктуризації у розмірі 26 229,68 грн. та заборгованості за договором про надання комунальних послуг у розмірі 4 813,04 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розмір зазначених заборгованостей належним чином доведений позивачем та не спростований відповідачем.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду в цій частині та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Господарські відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року № 1875-IV (далі - Закон).
Нормами п. 1 ст. 1. Закону визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Статтею 7 Закону визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг. До них належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням тощо.
Розподіл житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення наведено в ст. 13 Закону. Зокрема, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, в т.ч. на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначений ст. 31 Закону, якою передбачено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Кабінетом Міністрів України постановою від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила, що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово- комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила 630).
Згідно п. 8 Правил 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (п. 10 Правил 630).
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач заперечував наявність в нього заборгованості перед позивачем та зазначав, що позивачем було завищено ціни на гарячу воду та інші послуги, а також не було надано доказів надання послуг за заявлений період, розрахунок позовних вимог з посиланням на кількість та вартість послуг, застосований тариф та відомостей щодо оплат послуг відповідачем (які за твердженням останнього відбувалися вчасно та належним чином).
Також, відповідач посилався на лист заступника директора ПАТ «Київенерго» від 12.02.2013 №027/12/614 щодо здійснення нарахувань за спожиту теплову енергію на потреби опалення та гарячого водопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який було адресовано позивачу (т. 1, а.с. 77). Вказаним листом, зокрема, була надана наступна інформація: «…лічильники, які встановлені на внутрішньобудинкових мережах гарячого водопостачання, вимірюють лише кількість витраченої гарячої води у метрах кубічних та не фіксують кількість теплової енергії, витраченої для підігрівання цієї води. Методика одночасного розрахунку за гаряче водопостачання в гігакалоріях та метрах кубічних на теперішній час відсутня».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість, яка першочергово була визначена позивачем у сумі 44 657,79 грн., станом на 01.02.2012 (а в подальшому була зменшена під час ревізії фінансового-господарської діяльності позивача Державною фінансовою інспекцією міста Києва), розшифровано в завіреному сторонами акті звірки розрахунків станом на 01.02.2012 (т.1, а.с. 14-15). В даному акті вказано період (з березня 2008 по лютий 2012) суми нарахувань за комунальні послуги (експлуатаційне обслуговування, вивезення сміття, центральне опалення, гаряча вода, холодна вода), розмір нарахувань в цілому та суми оплат.
Акт звірки взаємних розрахунків являє собою обліковий документ, який використовується сторонами для контролю виконання взаємних зобов'язань. В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що такого роду акт, не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарських операцій, в тому числі надання комунальних послуг, в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Так, відповідно до даних, що містяться в акті звірки, нарахування за вищеперераховані комунальні послуги за період з березня 2008 по лютий 2012 (помісячно) складають 114 878,11 грн., в т.ч.: експлуатаційне обслуговування - 16 884,51 грн., вивезення сміття - 17 342,32 грн., центральне опалення - 39 180,96 грн., гаряча вода - 37 419,90 грн., холодна вода - 4 050,32 грн., розмір оплати складає 70 220,32 грн. Сума загального боргу станом на 01.02.2012 складає 44 657,79 грн.
При цьому, рахунки на заявлені позивачем суми, всупереч умовам договору виставлялися лише частково.
Так, враховуючи заперечення відповідача щодо надання позивачем комунальних послуг на суму заявленої до стягнення заборгованості, зважаючи на необхідність встановити обґрунтованість вимог позивача та відповідність суми, заявленої до стягнення з обсягом фактично наданих послуг, судом апеляційної інстанції було призначено судову економічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи судом були поставлені питання стосовно правильності та правомірності відповідних нарахувань, зокрема, чи підтверджується документально сума, зазначена у договорі реструктуризації, укладеному між КП "Вітряні гори" та ФОП ОСОБА_4, згідно з встановленими тарифами, та діючим законодавством за період з березня 2008 року по 01.02.2012 року; чи підтверджується документально кількість наданих позивачем послуг (згідно з встановленими законодавством тарифами) на суму 44657,79 грн., яка зазначена у договорі реструктуризації, укладеному між КП "Вітряні гори" та ФОП ОСОБА_4; чи обґрунтована (відповідає діючим тарифам та обсягу наданих послуг) сума виставлених позивачем рахунків за надані послуги за період з 01.02.2012 по 30.06.2013.
У висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 23.02.2015 № 14962/14-45 (який приймається та досліджується судом апеляційної інстанції в якості належного та допустимого доказу в розумінні ст. ст. 32, 34, 36, 41, 43 ГПК України, далі - висновок експерта) встановлено, зокрема, наступне:
«…серед наданих матеріалів справи містяться облікові картки (табуляграми), надані ПАТ «Київенерго», з яких вбачається розмежування фактичного споживання теплової енергії (ГКАЛ) для потреб опалення (ОПАЛ) та гарячого водопостачання (ГВП) з" розподілом по тарифних групах споживачів (10- орендарі) за Договором №1010032, укладеним між КП «Вітряні гори» та ПАТ «Київенерго», за умовами якого, постачання теплової енергії здійснюється в цілому до житлового будинку по АДРЕСА_1.
При цьому з матеріалів справи не вбачається, яким чином на підставі облікових карток ПАТ «Київенерго» Комунальним підприємством «Вітряні гори» визначено (розраховано) обсяг спожитої теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за період з березня 2008р. по лютий 2012р., саме для СПД ОСОБА_4
Тобто, окрім частково наданих на дослідження рахунків-фактур та Довідки про заборгованість в матеріалах справи відсутні та додатково на дослідження не надано КП «Вітряні гори» документального підтвердження розмірів нарахувань (здійснених розрахунків) за житлово-комунальні послуги СПД ОСОБА_4 за період з березня 2008р. по лютий 2012р.
А, тому, визначити документальну обґрунтованість нарахованих платежів за житлово-комунальні послуги по АДРЕСА_1 (СПД ОСОБА_4) за період з березня 2008р. по лютий 2012р., відповідно до наданих частково рахунків-фактур за житлово-комунальні послуги та Довідки про заборгованість, не видається за можливе».
З приводу обґрунтованості обчислення розміру заборгованості, який було зазначено у договорі реструктуризації від 01.02.2012, у висновку експерта зазначено: «…з матеріалів справи не вбачається обґрунтованість нарахувань за послуги з вивезення сміття у розмір 471,24грн. за період з березня 2008р. по 01.02.2012р. та здійснених коригувань, які зазначені в Довідці про заборгованість в графі «вивіз сміття».
У додатково наданих на дослідження пояснень КП «Вітряні гори» лише зазначено, що: «формування тарифу на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій відбувалось, керуючись Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою КМУ від 01.06.2011р. №869, згідно якого розрахунок витрат прибирання прибудинкових територій враховуються площі, зазначені у технічному паспорті житлового будинку та площі нежитлових приміщень у цьому житловому будинку. Цей Порядок визначає механізм розрахунку тарифів і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності (Додатки 11,12)».
Виходячи з вищевикладеного, підтвердити документально розмір заборгованості, зазначений у договорі реструктуризації, укладеному між КП «Вітряні гори» та ФОП ОСОБА_4 згідно з встановленими тарифами та діючим законодавством за період з березня 2008р. по 01.02.2012р., не видається за можливе.
Окрім того, позивач не підтвердив документально кількість наданих послуг на суму 44657,79 грн., а з наданих документів лише видно, що 44657,79грн. - це розмір заборгованості, зазначений у договорі реструктуризації, а не вартість наданих КП «Вітряні гори» комунальних послуг».
Як було вищезазначено, відповідно до умов договору, підставою для розрахунків ФОП ОСОБА_4 за послуги з центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання є табуляграми ПАТ «Київенерго» та ПАТ «АК «Київводоканал».
Документами, якими відповідач підтверджує оплату позивачу наданих комунальних послуг, є залучені до матеріалів справи виписки з рахунку в банку позивача (із зазначенням в цих документах номеру, дати, суми перерахування, платника, отримувача коштів та призначення платежу) та надані додатково на дослідження квитанції про сплату послуг.
Суд апеляційної інстанції встановлено, що за даними, які містяться у виписках з розрахункового рахунку КП «Вітряні гори» та відповідних квитанцій, ФОП ОСОБА_4 сплачено грошових коштів як оплата за комунальні послуги на загальну суму 70 200,52 грн. (що також було встановлено при експертному дослідженні та зазначено у висновку експертів).
Щодо обґрунтованості виставлених позивачем відповідачу рахунків за комунальні послуги за період з 01.02.2012 по 30.06.2013, експертний висновок містить наступну інформацію: «…підтвердити (огрунтувати) обсяг наданих послуг з гарячого водопостачання, зазначений в табуляграмах ПАТ «Київенерго» саме по орендарю СПД ОСОБА_4, не видається за можливе.
В матеріалах справи також відсутні та додатково на дослідження не надано документального підтвердження (пояснень, розрахунків) щодо кількості (обсягів) наданих позивачем послуг з холодного водопостачання за період з 01.02.2012 по 30.06.2013. Тому підтвердити обсяг наданих послуг з холодного водопостачання за період з 01.02.2012 по 30.06.2013 не видається за можливе.
Розрахунку економічно - обгрунтованого розміру тарифу в матеріалах справи немає, тому, визначити обґрунтованість методів нарахування платежів за експлуатаційне обслуговування та вивезення сміття в період з 01.02.2012 по 30.06.2013, не видається за можливе».
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог КП "Вітряні гори Подільського району міста Києва", що також зазначено у висновку експерта, у зв'язку з чим, доводи відповідача в цій частині є обґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог - передчасним.
У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за невиконання умов договору, обов'язок довести виконання умов договору в частині надання послуг (на умовах, в порядку та обсягах, визначених договором) покладається на позивача (ст. 4-3, 33 ГПК України).
Відповідно до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Так, враховуючи заперечення відповідача щодо отримання послуг саме на умовах та обсягах, які визначені позивачем, беручи до уваги приписи ст. 101 ГПК України в частині перевірки законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, суд апеляційної інстанції неодноразово зобов'язував позивача відповідними ухвалами надати оригінали первинних документів на підтвердження позовних вимог. Однак, жодних належних та допустимих доказів надання договірних послуг саме за заявлені періоди та у визначених позивачем обсягах, КП "Вітряні гори Подільського району міста Києва" та третіми особами надано не було.
В свою чергу, пункт 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 зазначає, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Таким чином, під час перегляду справи в апеляційному провадженні, судом було встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих (в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43 ГПК України) доказів в обґрунтування заявленої до стягнення заборгованості за договором реструктуризації у розмірі 26 229,68 грн. та заборгованості за договором про надання комунальних послуг у розмірі 4 813,04 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.08.2013).
Позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основної заборгованості, не підлягають задоволенню, як похідні.
З огляду на наведене, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню. В свою чергу, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пункту 1 частини 1 статті 104 ГПК України, з прийняттям в нового рішення відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України про відмову в позові, з покладанням судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції на позивача.
Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а також витрати за проведення судової економічної експертизи відшкодовуються відповідачу за рахунок позивача, в порядку ст. 49 ГПК України.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що відповідач сплатив лише 860,25 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 4 названого Закону встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми при поданні позовної заяви майнового характеру.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється в 1 розмірі мінімальної заробітної плати, який, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», складає 1218 грн.
З доданої до матеріалів апеляційної скарги квитанції № 0.0.289043611.1 від 16.08.2014 (т. 3, а.с. 80) вбачається, що заявником за подання апеляційної скарги сплачено лише 860,25 грн. судового збору, тоді як мінімальна ставка судового збору за оскарження однієї вимоги майнового характеру в суді апеляційної інстанції становить 913,50 грн.
Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в дохід державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що сума недоплаченого судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 53,25 грн. (913,50 - 860,25) підлягає стягненню з позивача в дохід державного бюджету України.
Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 у справі № 910/3217/13 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 у справі № 910/3217/13 скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Вітряні Гори Подільського району міста Києва" (04123, м. Київ, вулиця Межова, 25, ідентифікаційний код 35669376) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 860,25 грн. (вісімсот шістдесят гривень 25 коп.) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 4 440,00 грн. (чотири тисячі чотириста сорок гривень 00 коп.) витрат за проведення судової економічної експертизи.
4. Стягнути з Комунального підприємства "Вітряні Гори Подільського району міста Києва" (04123, м. Київ, вулиця Межова, 25, ідентифікаційний код 35669376) в дохід Державного бюджету України 53,25 грн. (п'ятдесят три гривні 25 коп.) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 910/3217/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Повний текст складено 27.03.2015 року.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім