ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
19 березня 2015 року м. Київ № 826/10324/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., при секретарі судового засідання Шевченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомВ.о. прокурора м. Житомира
до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
простягнення заборгованості у сумі 922104,84 грн.
17.07.2014 в.о прокурора міста Житомира в інтересах держави звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення заборгованості у сумі 922 104,84 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2014 адміністративний позов залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.09.2014 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.01.2015 справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 05.02.2015.
У судове засідання 05.02.2015 представник позивача не прибув, про день і час слухання справи повідомлений належним чином, Заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що неявка позивача у судове засідання не має поважних причин.
05.02.2015 через відділ документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 05.02.2015 о 15:45 без участі представника відповідача.
Суд керуючись положеннями ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України відклав розгляд справи 25.02.2015. Про що сторін повідомлено судовими повістками про виклик.
25.02.2015 у зв'язку з перебуванням судді Арсірія Р.О. на лікарняному, справу знято з розгляду та призначено слухання на 19.03.2015. Про що сторін повідомлено судовими повістками про виклик.
Представник позивача у судове засідання 19.03.2015 повторно не прибув, про день і час слухання справи повідомлений належним чином 02.03.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення «Укрпошта». Заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи суду не надано.
Втім, до суду прибула співробітник прокуратури м. Києва Гусарова А.В., підтвердивши повноваження службовим посвідченням.
Судом не допущено представника прокуратури м. Києва у судове засідання у якості представника прокуратури м. Житомира для розгляду даної справи, оскільки останнім не було надано довіреності від відповідної прокуратури.
Разом з тим, Окружний адміністративний суд м. Києва звертає увагу на дотримання, зокрема, Генеральною прокуратурою України, вимог ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України, яка надає довіреності прокурорам на представлення інтересів прокуратури, як сторони у справі.
Враховуючи наведене, суд визнав повторну неявку позивача не поважною.
В матеріалах справи міститься письмове пояснення від 19.09.2014 за № 05/1/1-18614 у даній адміністративній справі, за підписом заступника прокурора м. Києва Гоголя В. щодо допуску представника прокуратури м. Києва представляти інтереси прокуратури м. Житомира без оформлення відповідної довіреності на представництво.
У зазначених письмових поясненнях наявні посилання на норми ст.ст. 5, 20, 361,60 Закону України «Про прокуратуру», п.6.7 наказу Генерального прокурора України від 28.11.2012 № 6 гн «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина та держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» та положення п.11 постанови Пленуму ВАСУ від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними сулами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» та п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, крім іншого, клопотав про залишення позову без розгляду.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та наявні письмові докази і пояснення, вважає за доцільне зазначити наступне.
Так, згідно ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються Законом України «Про прокуратуру» (ст.123 Конституції України).
Повноваження прокурора визначене нормами ст.20 Закону України «Про прокуратуру», у відповідності до п.3 ч.3 якої, при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право, зокрема, звертатися до суду в передбачених законом випадках.
У відповідності до ст. 361 Закону, представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб регламентована нормами ст.60 КАС України.
За приписами п.2 ч. 2 зазначеної статті КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Із аналізу зазначеного вище, вбачається, що законодавець чітко визначив перелік підстав, необхідних, для набуття прокурором статусу позивача у справі. Це зокрема, відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до адміністративного суду із позовом.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного позову є стягнення з ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії на користь держави частини суми необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 307 368,28 грн. та штрафу у подвійному розмірі в сумі 614 736,56 грн. згідно рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області № 79 від 21.04.2006.
Втім, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 № 346 «Про ліквідацію урядових органів» та наказу Міністерства економіки України від 08.06.2011 № 484 «Деякі питання ліквідації Державної інспекції з контролю за цінами та їх територіальних органів» Державна інспекція з контролю за цінами та її територіальні органи припинені шляхом ліквідації.
Указом Президента України від 19.01.2012 за № 19/2012 «Про державну інспекцію України з контролю за цінами» утворено Держцінінспекцію України та Указом Президента України від 30.03.2012 № 236 «Питання реалізації державної політики з контролю за цінами», затверджено Положення про Держцінінспецію України, яким не визначено Держцінінспекцію України правонаступником урядового органу - Державної інспекції з контролю за цінами, що діяла у системі Мінекономіки України.
Отже, ліквідовано без правонаступництва орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції щодо стягнення на користь державного бюджету сум необґрунтовано одержаної виручки та штрафу з ПАТ «Укртелеком» в особі Житомирської філії.
Тобто, прокурор м. Житомира, згідно норм ст.60 КАС України, у даних правовідносинах набув статусу позивача.
У випадку подання позову прокурором в межах власної компетенції, слід застосовувати загальні приписи відносно делегування повноважень.
В розумінні ст. 56 Закону України «Про прокуратуру», прокурором в адміністративному судочинстві є: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
За правилами ч. 2 ст. 58 КАС України повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану посаду. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.
Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (ч.3 ст.58 КАС України).
У зв'язку з цим, повноваження перелічених прокурорів як представників у адміністративному судочинстві, які діють у межах своєї компетенції (про яку відомо суду), підтверджуються службовим посвідченням. Повноваження інших працівників прокуратури, які виконують функції прокурора щодо представництва інтересів держави чи громадянина в адміністративному судочинстві, повинні бути підтверджені довіреністю, виданою керівником прокуратури.
Аналогічної позиції дотримано у п. 11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними сулами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».
Також, суд вважає безпідставними посилання представника прокуратури м. Києва, як на підставу підтвердження повноважень представника прокуратури лише службовим посвідченням, на п.6.7 наказу Генерального прокурора України від 28.11.2012 № 6 гн «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина та держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень». Згідно вказаного пункту наказу прокурор звертаючись із позовом до суду не за місцем розташування прокуратури, його копію із доданими документами одночасно надсилає прокурору, який братиме участь у розгляді справи.
Втім, зазначений наказ не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а тому не є нормативно-правовим актом в розумінні Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.1992 за № 731, тобто має для суду не обов'язковий, а лише інформаційний характер.
Таким чином, суд вважає, що неявка позивача у судове засідання відбулася з причин ігнорування приписів процесуального законодавства.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо, позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зазначена підстава кореспондує з ч.3 ст. 128 КАС України, відповідно до якої у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду із зазначеної підстави судом враховано, що позивача належним чином було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; що обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; а також відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, суд вважає, що достатньо підстав для залишення позовної заяви без розгляду та роз'яснити позивачу, що згідно із ч. 3 ст. 155 КАС України, він має право із даним позовом звернутися до адміністративного суду у загальному порядку.
Керуючись ст.128. ч.4 ст.155, ст.ст. 160, 165 КАС України, суд, -
Залишити без розгляду позовну заяву В.о. прокурора м. Житомира до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення заборгованості у сумі 922104,84 грн..
Копії ухвали направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій