21 січня 2015 р. Справа № 2а/0470/3005/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенко П.О., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та управління Державної казначейської служби України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
про визнання протиправними дій та стягнення примусово сплаченого збору,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач-1) та Управління державного казначейства України Дніпропетровської області (далі - відповідач-2), в якому просить: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови позивачу в поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1514,46 грн., сплаченого при реєстрації ТЗ; стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська через Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 неправомірно та примусово сплачений збір в сумі 1514,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтували тим, що позивачем у 2011 р. було придбано автомобіль «Skoda Oktavia». При реєстрації позивачем в органах ВРЕВ ДАІ м. Дніпропетровська придбаного автомобіля останнього було зобов'язано сплатити до Пенсійного фонду збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1514,46 грн. (квитанція № ПН 17404 від 22.11.2011 р.).
Сплачений позивачем збір до Пенсійного фонду підлягає поверненню, оскільки відповідно до п. 7 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Відмова відповідача-1 в поверненні сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мотивована п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 (далі - Порядок № 1740) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, зокрема, шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Позивач вважає, що відмова в поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з зазначених підстав є протиправною, оскільки п. 12 Порядку №1740 суперечить п. 7 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно ст. 9 КАС України (у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу) не може бути застосований в даних правовідносинах, оскільки позивач не здійснював відчуження легкового автомобіля.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та про підтримання позовних вимог.
Відповідач - 1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника та письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що Порядок № 1740 був прийнятий на виконання ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно п. 12 Порядку № 1740 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, зокрема, шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до п. 14 Порядку 1740 органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.
Відтак ОСОБА_1 при купівлі легкового автомобіля було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % відповідно до чинного законодавства.
Відповідач - 2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Під час судового розгляду справи було замінено відповідача -2 - Управління державного казначейства України Дніпропетровської області на управління Державної казначейської служби України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.
За таких обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у 2011 р. було придбано автомобіль «Skoda Oktavia».
При реєстрації в органах ВРЕВ ДАІ м. Дніпропетровська придбаного автомобіля «Skoda Oktavia» позивачем було сплачено до Пенсійного фонду збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з відчуження автомобіля в сумі 1514,46 грн. (квитанція № ПН 17404 від 22.11.2011 р.).
Листом від 23.01.2012 р. позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в АНД районі м. Дніпропетровська з проханням повернути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування керуючись п. 7 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Відповідач - 1 своїм листом від 31.01.2012 р. № 687/04-31 відмовив у поверненні зазначеної суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування пославшись на п. 12 Порядку № 1740, згідно якого платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, зокрема, шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до пп. 14.1.31 п. 14.1 ст. 14 ПК України відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.
Відтак словосполучення «відчуження майна» в п. 7 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується в значенні згідно пп. 14.1.31 п. 14.1 ст. 14 ПК України.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Враховуючи зазначене, суд встановив невідповідність п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740, п. 7 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо визначення платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до встановлених обставин в даних правовідносинах щодо визначення платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку купівлі позивачем автомобіля «Skoda Oktavia», суд керується правовим актом, який має вищу юридичну силу, а саме п. 7 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак оплата позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля «Skoda Oktavia» в сумі 1514,46 грн. (квитанція № ПН 17404 від 22.11.2011 р.) є такою, що суперечить п. 7 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Даний висновок суду підтверджено роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України (постанова від 01.11.1996 р. № 9), правова позиція якого згідно ч. 2 ст. 161 КАС України є обов'язковою для врахування при вирішенні даної справи.
Суд також зазначає, що відповідно до постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2011 р., яка набрала законної сили 09.08.2012 р., визнано таким, що не відповідає нормативному акту вищої юридичної сили, та нечинним п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. N 1740.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови позивачу в повернені збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1514,46 грн., сплаченого при реєстрації ТЗ.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська через управління Державної казначейської служби України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1 неправомірно та примусово сплачений збір в сумі 1514,46 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень сорок шість копійок).
Присудити ОСОБА_1 здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 107 грн. 30 коп. (сто сім гривень тридцять копійок).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 21.01.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита