04 березня 2015 року м. Київ К/800/31596/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод"
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2014
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014
у справі № 822/1322/14
за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової
інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницький
області
до Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод"
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014, подання Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області задоволено; підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод" за адресою: с. Довжок вул. Унявко,1 Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, накладеного рішенням № 2 заступника начальника Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області від 02.04.2014.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2014 і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити Кам'янець-Подільській ОДПІ у задоволенні подання.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.03.2014 року Кам'янець-Подільською ОДПІ прийнято наказ №373 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача тривалістю 10 робочих днів з 31.03.2014 та видано направлення на перевірку №283-286 від 31.03.2014. Підставою для проведення перевірки була постанова начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Хмельницькій області Банашка А.А. про призначення документальної позапланової перевірки від 27.02.2014.
31.03.2014 посадовими особами Кам'янець-Подільської ОДПІ розпочато проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013.
Наказ та направлення на перевірку вручено директору і головному бухгалтеру відповідача під розписку.
Посадові особи податкового органу були допущені до проведення перевірки державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод". Також перевіряючим була надана частина документів, необхідна для проведення перевірки.
Проте, 02.04.2014 працівникам Кам'янець-Подільської ОДПІ відмовлено у допуску до проведення перевірки, у зв'язку з чим позивачем складено акт №35/22-09-22-01/23841854 від 02.04.2014. Цього ж дня, заступником начальника Кам'янець-Подільської ОДПІ прийняте рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача, копія якого направлена на адресу останнього.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, підстави та порядок проведення яких встановлено ст. 77, ст. 81 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 78.1.13 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється серед іншого також у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, інших виплат, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. До початку проведення перевірки платнику податків має бути вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби. Відмова платника податків від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені законодавством, а саме: непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням передбачених законом вимог, не дозволяється.
Згідно з пунктом 81.2 статті 81 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового Кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового Кодексу України, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у п.94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
На підставі вищевикладеного колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що позивач мав правові підстави для застосування адміністративного арешту майна відповідача та винесення відповідного рішення, оскільки ним повністю дотримано встановлену законом процедуру призначення та проведення перевірки. При цьому, відмова відповідача від допуску до проведення відповідної перевірки є визначеною податковим законодавством підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків.
В касаційній скарзі відповідач зазначає про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки в даному випадку, на його думку, існує спір про право. Проте, зазначені доводи колегією суддів до уваги не беруться, оскільки незгода відповідача зі змістом подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна не свідчить про існування будь-якого спору про право.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Довжоцький спиртовий завод" залишити без задоволення.
2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі № 822/1322/14 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв
Судді:(підпис)Л.І. Бившева
(підпис) Т.М. Шипуліна