"17" березня 2015 р. м. Київ К/800/26557/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.
Суддів -Розваляєвої Т.С.
Сороки М.О.
при секретарі -Гуловій О.І.
за участю представника:позивача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_6
напостанову Харківського апеляційного адміністративного суду 22.04.2013р.
у справі№ 2-а-143/12
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6
доВиконавчого комітету Кременчуцької міської ради
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 звернулась до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Кременчуцької міської ради за №490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_6 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці»;
- визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Кременчуцької міської ради за №495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна»;
- зобов'язати виконавчий комітет Кременчуцької міської ради здійснити поворот виконання рішень виконавчого комітету Кременчуцької міської ради за №490 від 22.05.2012 року та за №495 від 25.05.2012 року, якими скасовано дозволи на розміщення зовнішньої реклами та здійснено демонтаж та евакуацію рекламних засобів, шляхом встановлення демонтованих рекламних засобів за вказаними в дозволах адресами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані рішення суперечать Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України №2067 від 20.12.2003 року.
Постановою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 9 жовтня 2012 року позов задоволений. Визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 490 від 22.05.2012 року про скасування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчук Полтавської області, за вказаними в ньому адресами. Зобов'язано виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, здійснити поворот виконання рішень №490 від 22.05.2012 року та №495 від 25.05.2012 року, шляхом встановлення на попередніх місцях демонтованих рекламних засобів у м. Кременчук Полтавської області: бульвар Пушкіна, в районі буд. №7, вул. Красіна, біля буд. №67, перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна (11), перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна, вул. Халаменюка, в районі ТЦ «Амстор», вул. Воровського, в районі буд. №35/6, вул. Говорова, напроти «Авторинку», вул. 50-річчя СРСР, біля будинку №41-а, вул. Українська, в районі автосервісу, пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (2), пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (3), вул.60-річчя Жовтня, район будинку №94/28 (згідно дозволів на розміщення рекламних засобів ФО-П ОСОБА_6).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду 22.04.2013р. постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 9 жовтня 2012 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного адміністративного суду 22.04.2013р. позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в 2010-2012 р.р., на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради, позивачка, відповідно до вимог чинного законодавства, отримала дозволи на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчук Полтавської області за адресами: бульвар Пушкіна, в районі буд. №7, вул. Красіна, біля буд. №67, перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна (11), перехрестя вул. 60 років Жовтня та вул. Красіна, вул. Халаменюка, в районі ТЦ «Амстор», вул. Воровського, в районі буд. №35/6, вул. Говорова, напроти «Авторинку», вул. 50-річчя СРСР, біля будинку №41-а, вул.Українська, в районі автосервісу, пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (2), пр-т 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзаводу (3), вул.60-річчя Жовтня, район будинку №94/28. Строк дії даних дозволів - січень-серпень 2013 року, а дозволу на розміщення зовнішньої реклами по вул. 60-річчя Жовтня, район буд. №94/28 - до 23.10.2016 року.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №490 від 22.05.2012 року, вищезазначені дозволи були скасовані відповідно до п.п. 6.6, 8.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчук, в зв'язку з відсутністю укладених договорів по утриманню закріпленої прилеглої території та спеціальних конструкцій, а також невідповідністю місць встановлення та форм рекламних засобів, ескізам (проектній документації), що підтверджується актами обстежень.
Рішенням виконкому Кременчуцької міської ради за № 495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна» вирішено провести демонтаж та евакуацію майна в м. Кременчуці, а саме металоконструкцій, що належать позивачу. Підставою для прийняття наведеного рішення було невиконання позивачем п. 15 рішення виконкому Кременчуцької міської ради за № 490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_6 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці» щодо самостійного демонтажу рекламних засобів, а також приписи Закону України «Про благоустрій населеного пункту», Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Кременчуці, затверджених рішенням Кременчуцької міської ради від 31.05.2011р., Положення про порядок евакуації та демонтажу рухомого майна, що розміщене на об'єктах благоустрою з порушенням Правил благоустрою території міста Кременчука, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 27.03.2012р., ст.ст. 29, 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення за №490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_6 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці» виконком Кременчуцької міської ради діяв всупереч приписам п.31 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України №2067 від 20.12.2003 року, а тому є підстави для визнання протиправним такого рішення та здійснення повороту виконання рішення відповідача за №490 від 22.05.2012 року та №495 від 25.05.2012 року.
Натомість суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог вмотивувала свої висновки помилковим посиланням суду першої інстанції на те, що п. 8.1 Правил розміщення реклами у м. Кременчуці, затверджених рішенням Кременчуцької міської ради від 31 травня 2011 р., суперечать п. 31 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. за № 2067, яким не передбачені підстави скасування дозволів визначених п. 8.1 вищенаведених Правил, оскільки Правила розміщення реклами у м. Кременчуці є нормативно-правовим актом місцевого значення, на час прийняття оспорюваного рішення були діючими, не скасовані та не визнані у встановленому законом порядку такими, що не відповідають нормативно - правовому акту вищої юридичної сили.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав на те, що при розгляді справи судом першої інстанції порушено приписи процесуального права, оскільки не розглянуто позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення виконкому Кременчуцької міської ради за №495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна». Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції розглянув дану вимогу по суті та не знайшов підстави для її задоволення.
Однак колегія суддів вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції щодо правомірності рішення № 490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_6», враховуючи наступне.
Відповідно до п. 13 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належить надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином повноваження з визначення порядку розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах та надання відповідних дозволів належать виконкомам міських рад.
Приймаючи рішення про скасування дозволу на розміщення реклами виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області виходив з того, що позивачем в порушення п.п. 6.6, 8.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчук, затверджених рішенням Кременчуцької міської ради від 31 травня 2011 р., не укладено договори по утриманню закріпленої прилеглої території та спеціальних конструкцій, а також місця встановлення та форми рекламних засобів не відповідають проектній документації.
Відповідно до п. 8.1 вказаних Правил дозвіл скасовується до закінчення строку дії на підставі рішення виконавчого комітету міської ради у разі виявлення невідповідності місця встановлення або форми рекламного засобу ескізу (проектній документації), погодженому управлінням містобудування та архітектури, а також у разі невиконання вимог та умов дозвільних документів на розміщення спеціальної конструкції.
Згідно з п. 6.6. Правил у разі розміщення реклами з окремо розташованим рекламним засобом замовник зобов'язаний погодити примірник дозволу відділом контролю за станом благоустрою виконкому Кременчуцької міської ради, з укладанням договору по утриманню закріпленої прилеглої території та спеціальної конструкції. У вказаному пункті зазначено, що наведені вимоги розповсюджуються на рекламні засоби, які були розташовані раніше.
Між тим, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що Правила розміщення реклами у м. Кременчуці, затверджені рішенням Кременчуцької міської ради від 31 травня 2011 року, розроблені на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про рекламу», Закону України л «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. за № 2067, тощо.
Пунктом 31 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. за № 2067, передбачено, що дозвіл скасовується до закінчення строку дії на підставі рішення виконавчого органу ради за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами, у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців або непереоформлення дозволу в установленому порядку. Перелік підстав для скасування дозволу є вичерпним. Рішення про скасування дозволу фіксується в журналі реєстрації та надсилається робочим органом розповсюджувачу зовнішньої реклами. Рішення про скасування дозволу може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що Правила розміщення реклами у м. Кременчуці, затверджені рішенням Кременчуцької міської ради від 31 травня 2011 року, розроблені на виконання Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. за № 2067, і не можуть суперечити зазначеній Постанові, або встановлювати додаткові підстави для скасування дозволу, ні ж ті, що зазначені в Постанові КМ України № 2067.
З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за №490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_6 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці», оскільки прийнято в всупереч приписам п.31 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМ України №2067 від 20.12.2003 року.
Водночас, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції стосовно того, що судом першої інстанції не було розглянуто позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення виконкому Кременчуцької міської ради за №495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна».
В свою чергу, суд апеляційної інстанції розглядаючи зазначену позовну вимогу та відмовляючи в її задоволенні, вмотивував свої висновки тим, що п. 15 рішення виконкому Кременчуцької міської ради за №490 від 22.05.2012 року «Про скасування дозволів ФОП ОСОБА_6 на розміщення зовнішньої реклами в м. Кременчуці» на позивача покладений обов'язок виконати самостійно демонтаж рекламних засобів в триденний термін з дати прийняття рішення. Отже, після скасування відповідачем дозволу на розміщення рекламного засобу вказані рекламні засоби набули статусу самовільно встановлених. А враховуючи, що п.15 рішення виконкому Кременчуцької міської ради за №490 від 22.05.2012 року позивачем самостійно не виконаний та самовільно встановлені рекламні засоби не демонтовані, рішення про демонтаж та евакуацію рекламних засобів є правомірним.
Однак, колегія суддів не погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2012 року Козельщинським районним судом по справі № 2а/1611/112/12 була винесена ухвала про забезпечення позову, якою заборонено відповідачу до вирішення спору між сторонами проводити демонтаж рекламних засобів у місті Кременчуці бульвар Пушкіна, в районі будинку 7, м. Кременчук, вулиця Красіна, біля будинку № 67, перехрестя вулиці 60-річчя Жовтня та вулиці Красіна (11), м. Кременчук, перехрестя вулиці 60-річчя Жовтня та вулиці Красіна, м. Кременчук, вулиця Халаменюка, в районі торгівельного центру "Амстор", м. Кременчук, вулиця Воровського, в районі будинку № 35/6, м. Кременчук, вулиця Говорова, напроти «Авторинку», м. Кременчук, вулиця 50-річчя СРСР, біля будинку № 41-а, м. Кременчук, вулиця Українська, в районі автосервісу, м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзавод (2), м. Кременчук, проспект 50-річчя Жовтня, в районі кола пивзавод (3), м. Кременчук, вулиця 60-річчя Жовтня, район будинку № 94/28.
В свою чергу ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно в порядку встановленому для виконання судових рішень.
Отже, судам необхідно було надати оцінку правомірності прийняття рішення виконкому Кременчуцької міської ради за № 495 від 25.05.2012 року «Про демонтаж та евакуацію рухомого майна» з огляду на ухвалу Козельщинського районного суду про забезпечення позову від 25 травня 2012 року по справі № 2а/1611/112/12.
При новому розгляді слід також врахувати положення ст. 166 КАС України, відповідно до якої, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Крім того, судами не перевірено дотримання під час прийняття рішення № 495 від 25.05.2012 року вимог Положення про евакуацію та демонтаж рухомого майна, що розміщене на об'єктах благоустрою з порушенням Правил благоустрою території міста Кременчука, затвердженого рішенням Кременчуцької міської Ради від 27 березня 2012 року.
Зокрема, у відповідності до 2.5 зазначеного Положення протягом 7 діб з дня опублікування оголошення у офіційному виданні Кременчуцької міської ради - газеті «Вісник Кременчука», або у разі неявки власника рухомого майна або не представлення правовстановлюючих та дозвільних документів на розміщення рухомого майна, управління благоустрою та екології виконавчого комітету Кременчуцької міської ради готує проект рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про демонтаж та евакуацію рухомого манна.
Крім того, як зазначає позивач, на даний час демонтовані рекламні засоби знаходяться у КП «Благоустрій Кременчука» і отримати їх позивач не має можливості.
Отже, під час нового розгляду судам необхідно дослідити питання щодо можливого залучення до участі у справі КП «Благоустрій Кременчука» для більш повного захисту порушеного права позивача.
Судова колегія дійшла висновку, що рішення судів вимогам ст. 159 КАС України не відповідають. Неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій. Відповідно до приписів ст. 220 КАС України допущені порушення не можуть бути перевірені і усунуті судом касаційної інстанції.
З огляду на викладене, судові рішення, ухвалені у даній справі, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справу суду належить врахувати недоліки, викладені у мотивувальній частині ухвали і правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 задовольнити частково.
Постанову Кобеляцького районного суду Полтавської області від 09.10.2012р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду 22.04.2013р. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: