10.03.2015р. м. Київ К/800/29435/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівМаслія В. І.,
Черпіцької Л. Т.,
секретаря судового засідання Гулової О. І.,
за участю: представника позивача - Мороз Т. Л.,
представника відповідача - Гусєва О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2014 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "САВ-ІР" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу, рішень та постанови,
встановив:
Дочірнє підприємство "САВ-ІР" звернулось з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області, у якому просило:
визнати протиправним та скасувати прийнятий Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Житомирській області наказ № 279 від 06 листопада 2013 року про проведення позапланової перевірки характеристик продукції;
визнати протиправними дії відповідача по проведенню позапланової перевірки характеристик продукції у магазині по вул. Житній ринок, 1, м. Житомир на підставі листа Держспоживінспекції України від 05 листопада 2013 року № 5090-2-7/6;
визнати протиправним і скасувати рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами № 138 від 20 листопада 2013 року;
визнати протиправним і скасувати рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом заборони надання продукції на ринку № 139 від 20 листопада 2013 року;
визнати протиправною і скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області № 80 від 25 листопада 2013 року про накладення штрафних санкцій.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2014 року скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року в частині відмови у задоволені позову про визнання протиправною та скасування постанови № 80 від 25 листопада 2013 року про застосування штрафних санкцій та в частині стягнення судового збору в сумі 1 548, 44 грн.; прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області № 80 від 25 листопада 2013 року про застосування штрафних санкцій; в решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року залишити без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги в межах ч. 2 ст. 220 КАС України, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що 06 листопада 2013 року працівниками Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області проведено виїзну позапланову перевірку характеристик продукції у магазині "Фокстрот", який знаходиться за адресою: Житній ринок, 1, м. Житомир. Перевірка здійснена на підставі направлення № 127 від 06 листопада 2013 року, у якому підставою зазначено лист Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 05 листопада 2013 року № 5090-2-7/6 "Щодо проведення позапланових перевірок".
Позивач допустив до перевірки представників Держспоживінспекції, тому 06 листопада 2013 року спеціалістами Держспоживінспекції проведено позапланову перевірку позивача з питань перевірки характеристик продукції, за результатами якої складено акт № 114.
В пункті 1 акту перевірки вказано, що підставою перевірки є лист Держспоживінспекції України від 05 листопада 2013 року № 5090-2-7/6. Тобто, Держспоживінспекція України, будучи юридичною особою, діючи на підставі листа Генеральної прокуратури України від 21 жовтня 2013 року № 07/1/3-16314-13 та депутатського звернення народного депутата України В.Б. Бойка від 11 жовтня 2013 року № 216-к, звернулася до Держспоживінспекції у Житомирській області з вимогою проведення позапланового заходу певних магазинів позивача.
У ході проведеної перевірки виявлено порушення пункту 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29 липня 2009 року, пункту 7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29 жовтня 2009 року, а саме: на кавомашині "Zelmer" модель 13zo14, пакуванні і супровідних документах до неї не нанесено маркування національним знаком відповідності.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт № 114 від 06 листопада 2013 року.
25 листопада 2013 року начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області прийнято постанову № 80 про застосування до Дочірнього підприємства "САВ-ІР" 25 500 грн. штрафу за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.
Згідно постанови Інспекції від 25 листопада 2013 року № 80 до позивача застосовано штраф в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 25 500 грн. за порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» штрафні санкції у зазначеному розмірі застосовуються до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином при застосуванні до позивача штрафних санкцій відповідачем визначено позивача як особу, яка ввела продукцію в обіг, так як під час проведення перевірки не надано документацію, що дає змогу ідентифікувати постачальника продукції. Дана обставина зафіксована також і в акті перевірки.
Не погоджуючись з постановою відповідача, позивач заявив цей позов.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в позові.
Суд апеляційної інстанції позов задовольнив частково, скасувавши постанову відповідача № 80 від 25 листопада 2013 року, прийшовши до висновку, що позивач не є особою, яка ввела продукцію в обіг.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
Як визначено пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під терміном «введення в обіг продукції» слід розуміти будь-яке постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що відповідач має право застосовувати до позивача штраф у випадку, якщо інспекція довела неможливість встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію. При цьому інспекція повинна довести, що вона вжила всіх необхідних для цього дій.
Суд касаційної інстанції вважає, що ненадання позивачем такої інформації інспекції не може вважатися достатніми доказами для застосування до нього таких заходів реагування за умови встановлення інспекцією виробника цього товару.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у відповідача були відсутні підстави вважати позивача особою, яка ввела продукцію в обіг.
Оскільки при розгляді справи судом апеляційної інстанції правильно застосовані норми матеріального права, то касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: