04.03.2015р. м. Київ К/800/40525/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача видати йому речове майно в натурі.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2013р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р., позовні вимоги задоволено.
З такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Частиною 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 10 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час (затвер. постановою КМ України від 28.10.2004р. №1444) військовослужбовці забезпечуються речовим майном та отримують лазнево-пральні послуги за рахунок військового формування, в якому проходять військову службу.
В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді помічника командира частини - начальника юридичної служби.
В лютому 2013 року позивач звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 з проханням повідомити вид і кількість речового майна, право на отримання якого він набув станом на 21.02.2013р. відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Довідкою від 22.02.2013р. №440 позивачу повідомлено перелік речового майна, що підлягає до видачі станом на 21.02.2013р. Проте дане речове майно позивачем отримане не було.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому відповідач зобов'язаний забезпечити речовим майном позивача за рахунок Міноборони України та у встановленому законом порядку.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки за час проходження військової служби позивач набув право на отримання речового майна, яким зобов'язаний забезпечити його відповідач згідно частини 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому суди обґрунтовано дійшли висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013р. у даній справі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський