Ухвала від 05.03.2015 по справі 807/30/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015р. м. Київ К/800/51860/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Мукачеві на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачево про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області пред'явило позов до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Мукачево про стягнення з відповідача витрат з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 2527, 30 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачево на користь управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево та Мукачівському районі Закарпатської області витрати з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 2527 грн. 30 коп.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Мукачево на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року скаржник оскаржив її.

У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Мукачеві, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, поновити строк апеляційного оскарження на постанову суду першої інстанції та зобов'язати суд апеляційної інстанції прийняти апеляційну скаргу до свого провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи 11 березня 2014 року у відкритому судовому засіданні за участю представників позивача та відповідача Закарпатським окружним адміністративним судом була прийнята постанова у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Мукачево про стягнення заборгованості.

Із копії супровідного листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року № 807/30/14/31729/14 слідує, що копія вказаної постанови № 807/30/14 була направлена відповідачу 14 березня 2014 року та отримана уповноваженим представником відповідача 19 березня 2014 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач 30 травня 2014 року подав апеляційну скаргу, пропустивши при цьому десятиденний строк на апеляційне оскарження, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, не порушуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2014 року апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Мукачево на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року по справі № 807/30/14 залишена без руху та надано відповідачу тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для подання вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску або інших підстав для його поновлення.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2014 року відповідачем подано апеляційному суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, у якій він просить поновити цей строк у зв'язку із тим, що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року, відповідно до журналу вхідної кореспонденції відділення та реєстраційного штампу на першому листі вищевказаної постанови, надійшла до відділення 21 травня 2014 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Мукачево на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що обставини, якими відповідач обґрунтовує причини пропуску строку на апеляційне оскарження, не свідчать про пропуск відповідачем вказаного строку з поважних причин, оскільки в матеріалах справи наявні докази отримання ним оскаржуваної постанови 19 березня 2014 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із висновком суду апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Частиною 1 статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно частини 2 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Частиною 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи те, що відповідач не обґрунтував поважності причин для поновлення строку апеляційного оскарження, матеріали справи підтверджують, що копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції від 11 березня 2014 року відповідач отримав 19 березня 2014 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Мукачеві залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді:

Попередній документ
43309190
Наступний документ
43309192
Інформація про рішення:
№ рішення: 43309191
№ справи: 807/30/14
Дата рішення: 05.03.2015
Дата публікації: 30.03.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: