19.03.2015р. м. Київ К/800/1741/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі № 357/8986/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату соціальних виплат, -
У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області, в якому просила: визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області щодо невиплати в повному обсязі за період з 23.03.2012р. пенсії відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2012р.; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до розпорядження УПФУ в м.Біла Церква №815715 від 14.05.2014р. з 23.03.2012р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.02.1995р. позивачу управлінням Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області призначена пенсія за віком, а у 1999 році виплата пенсії безпідставно припинена у зв'язку з виїздом на постійне проживання до країни Ізраїль.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 15 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року, позов задоволений. Визнані протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області щодо невиплати в повному розмірі пенсії, виплата якої поновлена з 23.03.2012р., та зобов'язане управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням страхового стажу, відповідно до ст.ст.27,28, п.4.1 Перехідних положень ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 23.03.2012р., враховуючи виплачені суми.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, управлінням Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві Київської області 18.02.1995р. була призначена пенсія за віком, трудовий (страховий) стаж позивача становить 35 років 7 місяців 1 день, у 1999р. виплата пенсії припинена у зв'язку з виїздом на постійне проживання до країни Ізраїль.
Білоцерківським міськрайонним судом 14.09.2012 р. винесена постанова про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві нарахувати та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 на підставах, визначених пенсійним законодавством, з 23.03.2012р. шляхом перерахування пенсії на її пенсійний рахунок. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013р. постанова місцевого суду залишена без змін.
Розпорядженням №2312 від 30.10.2013р. ОСОБА_1 була поновлена виплата пенсії. Нарахована доплата за період з 23.03.12р. по 30.11.2013р. в розмірі 1214,58грн., яка виплачена у грудні 2013р. Пенсія за грудень 2013р. нарахована в розмірі 59,86коп., що підтверджується довідками УПФ про розмір пенсії та виписками з пенсійного рахунку. Зазначена інформація викладена і у відповіді УПФ від 15.01.2014р. на звернення представника позивача.
Представнику позивача 14.05.2014р. видане розпорядження №815715 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплату її з 01.04.2014р. в розмірі 1077,49грн. довічно.
У матеріалах пенсійної справи наявне розпорядження №815715 від 09.07.2014р. про перерахунок ОСОБА_1 з 01.04.2014р. пенсії в розмірі 59,86грн.
Розбіжності в перерахунках управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві пояснило збоєм у автоматизованій системі.
У розпорядженні №2312 від 30.10.2013р. про перерахунок (поновлення) виплати пенсії ОСОБА_1 з 23.03.2012р., що знаходиться у матеріалах пенсійної справи, здійсненні виправлення періодів та сум нарахованої пенсії вручну, що ставить під сумнів правильність та допустимість таких нарахувань пенсіонеру. Крім того, у матеріалах "недійсної частини" пенсійної справи є розпорядження №2312 від 30.10.2013р. управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві про перерахунок позивачу пенсії з 23.03.2013р. в розмірі 1022,49грн. з підписами начальника правління, головного спеціаліста, спеціаліста, яке перекреслене і, з пояснень представників відповідача, вважається недійсним.
Проте, вищезазначені розпорядження управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві, які відповідач вважає недійсними, такими не визнавалися і ніким не скасовувалися.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що пенсійним законодавством визначений порядок нарахування та поновлення виплати пенсії, яке не виконувалося в повному обсязі з вини відповідача, а також Білоцерківським міськрайонним судом ухвалене рішення про нарахування та поновлення виплат пенсії позивачу на підставах, визначених пенсійним законодавством, саме з 23.03.2012р.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Судами встановлено, що виплата пенсії була поновлена позивачу згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, на підставі наявних в матеріалах пенсійної справи.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.
Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що дія статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поширюється на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності цим Законом.
Згідно ч.1 ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до п.4-1 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Суди вірно зазначили, що Білоцерківським міськрайонним судом було ухвалене рішення про нарахування та поновлення виплати пенсії позивачу на підставах, визначених пенсійним законодавством, саме з 23.03.2012р., яке не виконувалося в повному обсязі з вини відповідача, оскільки розмір поновленої пнсії значно нижчий ніж передбачено ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". якою передбачений мінімальний розмір пенсії за віком - в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі не меншому прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням страхового стажу, відповідно до вищевказаних вимог законодавства, починаючи з 23.03.2012р., враховуючи виплачені суми.
Враховуючи вищенаведене суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.
Відповідно ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: