12 березня 2015 року м. Київ К/800/40535/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Костенка М.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод будівельної кераміки»
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.05.2012
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013
у справі №2а-703/12/0770
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод будівельної кераміки»
до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
Відкрите акціонерне товариство «Мукачівський завод будівельної кераміки» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Мукачівський завод будівельної кераміки») звернулось до суду з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області (далі по тексту - відповідач, Мукачівська ОДПІ) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013, у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та поцесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.01.2012 ВАТ «Мукачівський завод будівельної кераміки» було подано заяву до Мукачівської ОДПІ про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012.
У письмовому повідомленні відповідача від 03.02.2012 №667/10/15-01 зазначено про відмову позивачу в переході на спрощену систему обліку та звітності з 01.01.2012, так як на момент подачі заяви - 25.01.2012 у підприємства значиться розстрочений борг у сумі 428026,49 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 291.2, п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Згідно з п. 299.1, п. 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України підставою для видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є подання до органу державної податкової служби заяви щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування. Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.
Відповідно до п. 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
Виключний перелік підстав для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку визначений п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України, зокрема, це невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам ст. 291 цієї глави; наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; недотримання вимог пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, відмовляючи у видачі свідоцтва платника єдиного податку, посилався на наявність у позивача розстроченого боргу в сумі 428026,49 грн.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Розстроченням податкового боргу відповідно до положень ст. 100 Податкового кодексу України є перенесення строків сплати платником податків його податкового боргу під проценти, однак, з прийняттям рішення про розстрочення податкового боргу відповідну суму узгодженого грошового зобов'язання не можна вважати сплаченою платником податків.
Відтак, оскільки у ВАТ «Мукачівський завод будівельної кераміки» станом на 25.01.2012 був у наявності розстрочений податковий борг в сумі 428026,49 грн., рішення Мукачівської ОДПІ про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладене у письмовому повідомленні від 03.02.2012 №667/10/15-01, прийнято правомірно.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод будівельної кераміки» відхилити.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.І. Костенко