"19" березня 2015 р. м. Київ К/800/13683/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 21.12.2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Центрального районного суду м. Сімферополя з позовом до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, про зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя від 21.12.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відділу з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27.07.2011 року щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим зарахувати до стажу державної служби період роботи позивача з 01.02.1989 року по 31.10.1998 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим було залишено без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 21.12.2011 року - без змін.
У касаційній скарзі Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 21.12.2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року у частині зарахування до стажу державної служби періоду роботи ОСОБА_2 з 24.08.1991 року по 31.10.1998 року та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
ОСОБА_2 подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із даними трудової книжки ОСОБА_2 01.02.1989 року був прийнятий в аспірантуру інституту «Союзгіпроводхоз» та 29.03.1991 року відрахований з очної аспірантури у зв'язку із закінченням строку аспірантської підготовки. З 01.04.1991 року по 30.04.1997 року позивач працював старшим науковим співробітником ІКК «Совінтервод». 01.05.1997 року прийнятий на посаду старшого наукового співробітника в ЗАТ ПО «Совінтервод» переводом з ІКК «Совінтервод». 31.10.1998 року ОСОБА_2 звільнений за власним бажанням.
Задовольняючи позовні вимоги за період з 01.04.1991 року по 31.10.1998 року, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників СНД в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ратифікованої Україною, яка має вищу юридичну силу порівняно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року № 257, та, відповідно, підлягають застосуванню її положення для встановлення прав на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових підставах та за вислугу років, громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
Однак з такими висновками судів не можна погодитися, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року № 257 «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», до наукового стажу зараховується час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, передбачених переліком, у наукових установах, організаціях, вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством промислової політики.
Пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року № 257 передбачено, що дія цієї постанови поширюється на наукових працівників, які працювали на державних підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах колишніх Української РСР, інших республік СРСР, а також СРСР.
Згідно із статтею 37 Закону України «Про державну службу», на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283 затверджено «Порядок обчислення стажу державної служби».
Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283, до стажу державної служби включається також стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах на посадах, визначених переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 року № 257, незалежно від наявності перерв у роботі.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників СНД в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ратифікованої Україною, передбачено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу даної Угоди.
Зобов'язуючи управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим зарахувати до стажу державної служби період роботи позивача з 01.04.1991 року по 31.10.1998 року з ІКК «Совінтервод» та ЗАТ ПО «Совінтервод» не досліджено питання чи належали ІКК «Совінтервод» та ЗАТ ПО «Совінтервод» у вищезазначений період до державних установ, робота в яких включається до стажу державної служби.
Крім того, судами попередніх інстанцій не досліджено, коли набрала чинності Угода про гарантії прав громадян держав - учасників СНД в області пенсійного забезпечення, та відповідно, якою є її дія в часі.
Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, на які не звернув уваги суд апеляційної інстанції, призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим - задовольнити частково.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 21.12.2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, про зобов'язання провести перерахунок пенсії - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз