"19" березня 2015 р. м. Київ К/800/42633/13
К/800/39878/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Конюшка К.В.
Мороз Л.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційними скаргами прокуратури Дніпропетровської області та ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі за позовом прокурора Ленінського району м.Запоріжжя в інтересах ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, третя особа відкрите акціонерне товариство "Запорізький арматурний завод" про перерахунок пенсії,-
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_4, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку пільгового стажу ОСОБА_4 на підставі заяви - повідомлення ВАТ «Запорізький арматурний завод» від 27.04.2011 року №185 про анулювання довідки №17 від 23.03.2003 року та поновити розмір її пенсії.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2013 року, позовні вимоги задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року, рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, прокуратура Дніпропетровської області та ОСОБА_4 звернулись з касаційними скаргами, у яких просять його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, ОСОБА_4 перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя з 27.01.2003 року та отримує пенсію за віком призначену на пільгових умовах за Списком №1.
04.05.2011 року до відповідача надійшла заява-повідомлення від 27.04.2011 року №185 про анулювання та відкликання довідки ВАТ «Запорізький арматурний завод» який не є правонаступником ЗВО «Запорізький арматурний завод». Також надіслано нову довідку про пільговий характер роботи позивача від 01.06.2011 року №77, яка підтверджувала фактичну зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 05 років 08 місяців та 03 дні.
На підставі нової довідки проведено перерахунок пільгового стажу позивача, в результаті чого з 01.07.2011року ОСОБА_4 припинено виплату пенсії за відсутністю стажу за Списком №1.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку протиправності дій відповідача та вказав, що записами в трудовій книжці ОСОБА_4 підтверджено стаж роботи, що дає право на пільгову пенсію.
Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, вказав, що проведення перерахунку пенсії ОСОБА_4 на підставі заяви-повідомлення ВАТ «Запорізький арматурний завод» від 27.01.2003 року №17 є правомірним, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вказує на помилковість зазначеного висновку суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 вказаної Постанови визначає, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки основний документ, що підтверджує страж роботи є трудова книжка позивача, яка містить необхідні данні про місце роботи позивача у спірні періоди, тобто за професією, яка надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунок) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності його законним представником за місцем реєстрації проживання представника. Діючим законодавством не передбачено відкликання раніше виданих довідок про уточнення особливого характеру роботи чи умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії.
Відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення, не допущено при цьому порушень норм процесуального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке прийнято відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційні скарги прокуратури Дніпропетровської області та ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року скасувати, а постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2013 року - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: