19.03.2015р. м. Київ К/9991/22054/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Конюшка К.В.
Мороз Л.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Запорізької митниці на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хераеус Електро Найт Україна" до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хераеус Електро Найт Україна" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товарів від 30 квітня 201о року №112000006/2010/000444/1.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі, митний орган звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, позивачем було укладено зовнішньоекономічний контракт №К04-2007 від 26.02.2007р. з компанією Хераеус Найт Интернешнал Н.В., Бельгія, в межах якого відповідно до специфікації №10-2-1 та 10-2-2 від 12.04.2010р., продавцем компанією Хераеус Найт Интернешнал Н.В., Бельгія, було здійснено поставку товару:
1. 10522961 QTK0007462 Quik-Tap зонди температура-кисень (компактний автоматичний Quik-Tap сенсор для BOF контролю процесу без перекидання конвертора, для інтенсивного вимірювання температури та кисневої активності, тип В (Pt6-30% Rh/Pt), довжина кабелю 35м, типТ-35А, колір зелений, країна виробництва ВЕ, виробник Heraerus Electro-Nite Int.N.V у кількості 504 шт. за ціною 44116,51 євро за 1000 , загальною вартістю 22234,72 євро;
2. 10522962 QTK0007462 Quik-Tap зонди температура-кисень (компактний автоматичний Quik-Tap сенсор для BOF контролю процесу без перекидання конвертора, для інтенсивного вимірювання температури та кисневої активності, тип В (Pt6-30% Rh/Pt), довжина кабелю 35м, типТ-35А, колір зелений, країна виробництва ВЕ, виробник Heraerus Electro-Nite Int.N.V у кількості 1764 шт. за ціною 40876,76 євро за 1000, загальною вартістю 72106,6 євро, а всього загальна вартість поставленого товару складала 94341,32 євро.
Митне оформлення вказаного товару здійснювалось позивачем на підставі вантажної митної декларації ВМД №112000009/0/0041060 від 27.04.2010р., при цьому митна вартість цього товару позивачем у вищезазначеній ВДМ та у декларації митної вартості від 27.04.2010р. була заявлена за методом оцінки - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ст. 267 Митного кодексу України (метод № 1).
Для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару, позивачем було надано митному органу передбачені пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006р. (далі Порядок) документи, а саме: облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності №11200/1/05/00088 від 12.08.2009р., повідомлення про намір увезення №112000005.2010.180996.001 від 23.04.2010р., накладна СМR №0070094 від 21.04.2010р., довідка про транспортні витрати б/н від 22.04.2010р., рахунок-фактура(інвойс) №90002647-1486 від 16.04.2010р., доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №3 від 29.06.2009р., специфікація №10-2-1 від 12.04.2010р., доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) №8 від 22.12.2009р., специфікація №10-2-2 від 12.04.2010р., зовнішньоекономічний контракт №К04-2007 від 26.07.2007р., довідка ДПІ Орджонікідзевського району №35013 від 19.04.2010р. про проведення валютних операцій, технічний опис товару б/н від 12.04.2010р., копія вантажної митної декларації іноземної країни №10ВЕЕ0000014014445 від 19.04.2010р.
У зв'язку з виникненням у Запорізької митниці сумнівів щодо правильності визначення митної вартості задекларованого товару, митним органом витребувані додаткові документи відповідно до пункту 11 Порядку, про що митним органом було зазначено за зворотному боці ДМВ-1 від 27.04.2010р.
Позивачем на виконання зазначеної вимоги було надано прайс-лист, калькуляція та було зазначено про неможливість надання інших документів, про що зроблено відповідний запис на зворотному боці ДМВ-1 від 27.04.2010р. про неможливість надання додаткових документів.
30.04.2010р. Запорізька митниця прийняла рішення про визначення митної вартості товарів №112000006/2010/000444/1, яким визначено митну вартість товару:
1. 10522961 QTK0007462 Quik-Tap зонди температура-кисень (компактний автоматичний Quik-Tap сенсор для BOF контролю процесу без перекидання конвертора, для інтенсивного вимірювання температури та кисневої активності, тип В (Pt6-30% Rh/Pt), довжина кабелю 35м, типТ-35А, колір зелений, країна виробництва ВЕ, виробник Heraerus Electro-Nite Int.N.V у кількості 504 шт.
2. 10522962 QTK0007462 Quik-Tap зонди температура-кисень (компактний автоматичний Quik-Tap сенсор для BOF контролю процесу без перекидання конвертора, для інтенсивного вимірювання температури та кисневої активності, тип В (Pt6-30% Rh/Pt), довжина кабелю 35м, типТ-35А, колір зелений, країна виробництва ВЕ, виробник Heraerus Electro-Nite Int.N.V у кількості 1764 шт. у загальній сумі 104637,29 євро із застосування методу №2 (за ціною договору щодо ідентичних товарів) визначення митної вартості товарів.
30.04.2010 р. позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№01-30-04-10-03 до Запорізької митниці про випуск товару у вільній обіг під гарантійні зобов'язання сплатити суми податків і зборів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, шляхом подання вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, декларації митної вартості товарів а також інших документів, передбачених законодавством із зазначенням у графі 47 ВМД відповідних кодів способу розрахунку.
Запорізька митниця у своєму листі від 07.05.2010р. за вих.№07-02-09-24/2425 повідомила про можливість випуску товару під гарантійні зобов'язання сплату до державного бюджету суми податків і зборів, згідно з митною вартістю, визначеною Запорізькою митницею у рішенні №112000006/2010/000444/1 від 30.04.2010р.
З метою здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем 13.05.2010 р. була подана до митного органу нова митна декларація, у яких ціна ввезеного позивачем товару була визначена відповідно до прийнятого відповідачем рішення про визначення митної вартості №112000006/2010/000444/1 від 30.04.2010р., та було сплачено усі обов'язкові платежі, здійснено митне оформлення товару та товар випущено у вільний обіг.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявлена позивачем митна вартість товару, яка постачалася за вищевказаним контрактом, та була заявлена позивачем в поданих ним митній декларації та декларації митної вартості, підтверджується наданими позивачем митному органу документами, тобто, ціна договору була достатньо підтверджена декларантом. Крім цього, митним органом не було обґрунтовано незастосування першого методу визначення митної вартості товару та не доведено наявність обгрунтованого сумніву щодо правильності визначення митної вартості задекларованого товару позивачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на їх правомірність та обгрунтованість та вбачає за доцільне зазначити про таке.
Відповідно до ч.1 ст.267 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Так, згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість), 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Аналіз наведених норм, а також положень Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339, та Порядку декларування митної вартості товарів дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.
Зі змісту норм п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів та ч. 4 ст. 266 МК України вбачається, що позивач не зобов'язаний надавати повний перелік документів, визначених п. 11 зазначеного Порядку. При цьому витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, митний орган, витребувавши документи, передбачені п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, а також не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а відтак виключають визначення митної вартості товару за першим методом.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій про протиправність рішення митниці.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: