12.03.2015р. м. Київ К/800/7532/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Черпіцької Л.Т. провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Глобинської міської ради, Управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі Полтавської області, треті особи - Відділ Держземагенства у Глобинському районі Полтавської області, про визнання бездіяльності неправомірною, визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до Глобинської міської ради, Управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі Полтавської області, в якому просила визнати незаконною бездіяльність Глобинської міської ради щодо несвоєчасного розгляду заяви про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 у м. Глобине, орієнтовним розміром 1000 кв.м; визнати незаконним і скасувати рішення Глобинської міської ради від 15.03.2013 року № 84 та зобов'язати відповідача повторно на пленарному засіданні сесії міської ради розглянути заяву (клопотання) позивача від 08.05.2012 року про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 у м. Глобине (за пожежною частиною) орієнтовним розміром 1000 кв.м.; стягнути з управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.
25 червня 2013 року позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 08.05.2012 року позивач звернулася до Глобинської міської ради з заявою (клопотанням) про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідь на яку виконавчий комітет Глобинської міської ради відмовив у задоволенні вказаної заяви. 09.10.2012 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому оскаржила дії та рішення Глобинської міської ради та її виконкому та який 28.12.2012 року постановою Глобинського районного суду було задоволено. 15.03.2013 року сесією Глобинської міської ради було прийнято рішення № 84, яким було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка розміщена за межами міста Глобине у зоні перспективної межі першої черги, яка визначена містобудівною документацією коригування Генерального плану м. Глобине. Позивач вважає, що вказане рішення всупереч вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України прийняте з порушенням місячного строку для розгляду заяви, чим було допущено незаконну бездіяльність, а відмова в задоволенні заяви є немотивованою.
Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі моральної шкоди в сумі 20000,00 грн., провадження у справі в зазначеній частині закрито, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позов.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 28.12.2012 року по справі № 1604\2647\2012 визнано незаконними дії Глобинської міської ради при розгляді заяви (клопотання) ОСОБА_4 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 орієнтовним розміром 1000 кв.м., що полягають в незаконному відкладенні розгляду заяви (клопотання) та вимаганні подати не передбачений законодавством документ, а також в порушенні місячного строку розгляду заяви (клопотання), визнано незаконними та скасовано рішення Глобинської міської ради від 30.05.2012 року № 556, від 17.07.2012 року № 727, від 31.08.2012 року № 922, а також зобов'язано Глобинську міську раду повторно розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_4 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 в м. Глобине орієнтовним розміром 1000 кв.м., на пленарному засіданні сесії міської ради.
15 березня 2013 року на розгляд 26 сесії 6 скликання Глобинської міської ради було винесено питання "Про виконання постанови Глобинського районного суду Полтавської області від 28.12.2012 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Глобинської міської ради, про визнання дій (бездіяльності) неправомірними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії".
Рішенням Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області від 15.03.2013 року позивачу повторно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 у м. Глобино, орієнтовним розміром 1000 кв.м, у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка розміщена за межами міста Глобине у зоні перспективної межі першої черги, яка визначена містобудівною документацією коригування Генерального плану м. Глобине. Межа першої черги не набула чинності, так як роботи по виготовленню проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж міста Глобине не завершені.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки було розглянуто у передбачені строки, а відмова у наданні такого дозволу є обґрунтованою та правомірною.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові щодо стягнення з управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. та закриваючи провадження в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем подано заяву про відмову від вказаної вимоги, а тому провадження підлягає закриттю в цій частині.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та частково з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 25.06.2013 року позивачем подано до Глобинського районного суду Полтавської області заяву про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження в частині стягнення 20000,00 грн. моральної шкоди.
Відносно інших позовних вимог, колегія суддів зазначає насутупне.
Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, Рада міністрів АРК, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постанова Глобинського районного суду від 28.12.2012 року по справі № 1604\2647\2012 надійшла на адресу Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області 22.02.2013 року, а відтак, враховуючи, що питання надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було розглянуто 15.03.2013 року, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем строк розгляду заяви позивача не порушено.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 38 Земельного Кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів.
Відповідно до статті 39 Земельного Кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації.
Згідно з статтею 174 Земельного Кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.
Згідно з статтею 176 Земельного Кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, межі адміністративно-територіальних одиниць посвідчуються державним актом України.
Відповідно до вимог статті 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Статтею 118 Земельного Кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 4-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій, сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.
Правовстановлюючим документом на землі комунальної власності є Витяг з Державного реєстру речових прав, який видається Державною реєстраційною службою.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а)земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б)всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.
У разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог статей 174, 175 та 176 Земельного кодексу України, визначення меж земель державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням меж населених пунктів, зазначених у Державному земельному кадастрі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, на яку претендує позивач, є факт розміщення цієї ділянки за межами міста Глобине у зоні перспективної межі першої черги, яка визначена містобудівною документацією коригування Генерального плану м. Глобине, і нікому не може бути надана у власність на даний час, так як межі зони першої черги не набула чинності, оскільки роботи по виготовленню проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж міста Глобине не завершені.
Рішення 15 сесії 6 скликання Глобинської міської ради від 21.02.2012 року № 50 "Про затвердження містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Глобине" затверджено містобудівну документацію "Коригування генерального плану міста Глобине", у якому передбачено погодження надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та, враховуючи значну вартість землевпорядних робіт, виконкому міської ради розробити і подати на затвердження етапи і черговість встановлення меж міста.
Отже, містобудівна документація є затвердженою, відповідно до Генерального плану міста Глобине, однак проект землеустрою на даний час по коригованому генплану не виготовлено з причин відсутності коштів на його виготовлення.
Таким чином, земельна ділянка, на яку позивач бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність, перебуває за межами міста Глобине і за рішенням органу виконавчої влади має бути передана у комунальну власність. Листом вих. №01-13/1077 від 12.12.2012 року Державного підприємства "Державний проектний інститут містобудування" підтверджується, що проектна ділянка позивача знаходиться на даний час поза існуючими межами міста Глобине.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: