"18" березня 2015 р. м. Київ К/800/66809/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
секретаря судового засідання Горбатюка В.С.,
за участю представників:
позивача - Байда О.Г.,
відповідача - Субботіна О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року,
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати одноразової грошової допомоги в порушення вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII); зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 30-місячного грошового забезпечення, як інваліду ІІ групи, виходячи з грошового забезпечення, передбаченого частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби відповідно до вимог Закону №2011-XII. Зобов'язано відповідачів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 30-місячного грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення передбаченого частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання провести донарахування та виплату сум одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України, наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2004 року №951 його було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я, з посади заступника начальника організаційно-мобілізаційного управління Головного штабу Головного командування, а з 30 листопада 2004 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26 листопада 2004 року № 225 позивач був виключений зі списків особового складу.
З 1 жовтня 2012 року за висновками медико-соціальної експертної комісії позивачу встановлена друга група інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під час перебування у країнах, де велися бойові дії.
23 січня 2014 року, з метою вирішення питання про донарахування та виплату сум одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, позивач звертався до Міністерства оборони України та до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідним листом. Відповіді позивач не одержав.
Підпунктом 4 пункту 2 статті 16 Закону №2232-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону №2232-XII Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, якою затверджено Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Враховуючи те, що позивачу встановлено ІІ групу інвалідності 1 жовтня 2012 року, то до спірних правовідносин слід застосовувати Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 (далі - Порядок №499).
Підпунктом 2 пункту 2 Порядку №499 встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби одноразова грошова допомога інвалідам ІІ групи виплачується у розмірі 30-місячного грошового забезпечення
Таким чином, колегія суддів вважає, що суди прийшли до обґрунтованого висновку, про те, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і в тому разі коли інвалідність настала після його звільнення зі служби, але внаслідок виконання ним обов'язків військової служби.
Разом з тим, судами не враховано порядок і умови призначенні і виплати цієї допомоги.
Порядком №499 визначена процедура щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до якої особа, яка має право на таку допомогу подає до уповноваженого органу певні документи, а керівник уповноваженого органу надсилає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, та за результатами розгляду таких документів, головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, Міністерство оборони України у касаційній скарзі посилається на недотримання позивачем процедури, що передує призначенню та виплаті одноразової грошової допомоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та зобов'язуючи і Міністерство оборони України і Вінницький обласний військовий комісаріат виплатити позивачу одноразову допомогу не звернув уваги на вимоги Порядку №499, відповідно до якого уповноважений орган надсилає відповідні документи разом із висновком до головного розпорядника бюджетних коштів, а останній приймає відповідне рішення.
В свою чергу суд апеляційної інстанції, помилково відмовив у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є уповноваженим органом у цих правовідносинах та наділений певними повноваженнями у процедурі призначення і виплати одноразової допомоги.
Згідно зі статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб