05.03.2015р. м. Київ К/800/14246/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, що діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Любашівської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (далі - Любашівська МДПІ), Державної податкової служби України про надання права ведення обліку платника податків без цифрового ідентифікатора,
У березні 2012 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, в якому просили зобов'язати відповідачів:
- не вносити інформацію про них до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО), зберегти за позивачами форму обліку платників податків за прізвищем, ім'ям і по батькові, роком народження та за місцем реєстрації;
- здійснювати подальший облік позивачів як платників податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора і ведення обліку платників податків без використання серії та номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації);
- не вносити інформацію про позивачів до ДРФО;
- видати ОСОБА_6 довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора» та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою і після отримання нею паспорту громадянина України внести в нього запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі представник позивачів ОСОБА_9, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і прийняти нову постанову про задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на звернення позивачів щодо відмови від індивідуального цифрового кодифікатора, прохання не вносити інформацію про них до ДРФО і зберегти за ним форму обліку платників податків за прізвищем, ім'ям та по батькові, роком народження відповідачами було повідомлено, що Податковим кодексом України запроваджено облік всіх фізичних осіб-платників податків без використання ідентифікаційних номерів. Фізична особа-платник податків, яка відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, для забезпечення її обліку як платника податків за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, має особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення про таку відмову, пред'явити паспорт та, у разі необхідності, інші документи.
У грудні 2011 року Любашівською МДПІ залишено без задоволення повідомлення позивачів за формою №1П фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків.
При цьому позивачами у повідомленнях не було заповнено усі необхідні дані, а саме: рядки 25-31 («Місце роботи», «Телефон», «Паспорт фізичної особи»), а також здійснено відмітку про те, що з дією ст. ст. 63, 70 Податкового кодексу України вони не згодні.
Главою 6 Податкового кодексу України (далі - Кодекс; набрав чинності 01.01.2011 року) регулюється порядок обліку платників податку.
Пунктом 63.6 ст. 63 Кодексу передбачено, що облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Кодексу облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки та проставлення в паспортах таких осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією і номером паспорта.
Кодекс на відміну від Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» (який діяв до набрання чинності Кодексом) не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставлення у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
З метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у ДРФО розроблено відповідно до ст. ст. 63, 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України, ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Положення про реєстрацію фізичних осіб у ДРФО та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України, затверджене Наказом Державної податкової адміністрації від 17.12.2010 року №954 (далі - Положення №954).
Згідно пункту 1 розділу ІІ Положення №954 усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до окремого реєстру ДРФО у порядку, визначеному цим Положенням, - прізвища, ім'я, по батькові і серії та номеру паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Пунктом 1 Розділу VIII Положення №954 передбачено, що фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до ДРФО та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою №1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі ДРФО, та пред'явити паспорт громадянина України.
Пунктом 6 Розділу VIII Положення №954 передбачено, що взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі ДРФО здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби Повідомлення.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні фізичній особі може бути відмовлено у взятті на облік та/або внесенні відмітки до паспорта або продовжено строк взяття на облік.
Відповідно до пункту 8 Розділу VIII Положення №954 за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі ДРФО, орган державної податкової служби після отримання інформації з ДРФО про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Облік таких осіб в окремому реєстрі ДРФО здійснюється у порядку, визначеному цим Положенням. Підставою для виключення відомостей про фізичну особу з ДРФО є її облік в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів вважає правильною позицію судів першої та апеляційної інстанцій, що механізм відмови особи від ідентифікаційного номеру є формалізованим процесом, який передбачає подання заяви згідно з установленою формою, а також певних документів, що стосуються особи.
Вирішуючи питання про щодо вимоги ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах своєї малолітньої доньки, про зобов'язання Любашівської МДПІ видати ОСОБА_6 довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора» і після отримання нею паспорту громадянина України внести на відповідну сторінку запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що не можна зобов'язати податковий орган вчинити певні дії на майбутнє.
Враховуючи усі обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачі діяли в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і не порушували права та законні інтереси позивачів, а тому суди обґрунтовано відмовили в позові.
Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_9, який діє в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
М.М. Олексієнко
І.В. Штульман