05.03.2015р. м. Київ К/800/2966/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій і зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
У листопаді 2011року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року, позов задоволено.
Визнано неправомірною відмову відповідача у визнанні довідки про середній заробіток позивача і зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії згідно поданих документів з 10.03.2011 року.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у травні 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування пенсії, однак відповідачем не було взято до уваги подану довідку про заробітну плату за період з 01.11.1983 року по 01.11.1986 року і зараховано заробітну плату за цей період у нульовому еквіваленті.
Позивач згідно трудової книжки працював у Сусуманській районній філії «Ремпобуттехніка» в період з 27.10.1983 року по 27.10.1986 року.
Відповідно до довідки від 07.08.1986 року №644, виданої Сусуманською районною філією «Ремпобуттехніка», позивач отримував заробітну плату з 1983 року по 1986 рік, а згідно партійного білету №17940166 від 29 серпня 1980 року позивач з 1983 року по 1986 рік отримував заробітну плату і сплачував членські внески.
Згідно з архівною довідкою від 01.06.2011 року №С-99, виданою архівним відділом адміністрації Сусуманського району Магаданської області вбачається, що документи по особовому складу Сусуманських районних комплексних майстерень отримано на зберігання не в повному обсязі, відсутні накази по особовому складу, особові картки форми Т-2 робітників і частково особові рахунки.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не наведено жодного доказу щодо спростування достовірності вказаних обставин.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки вони підтверджені встановленими обставинами справи і наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують, а тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і: В.І. Бутенко
М.М. Олексієнко
І.В. Штульман