19 березня 2015 року м. Київ К/800/12572/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 22 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 22 січня 2015 року позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування і виплати додаткової пенсії і підвищення до неї в розмірі відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання здійснити такі виплати за період з 1 січня 2014 року по 21 липня 2014 року залишено без розгляду., а за період з 21 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року - відмовлено у відкритті провадження.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково.
Ухвала Таращанського районного суду Київської області від 22 січня 2015 року в частині відмови у відкритті провадження скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, позивач звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове судове рішення про направлення справи для продовження розгляду.
У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI та частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (КАС України) Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).
Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 22 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Єрьомін