17.03.2015р. м. Київ К/800/8895/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Малиніна В.В. (доповідач), Мойсюка М.І., Швеця В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року про роз'яснення судового рішення за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області про перерахунок пенсії,-
Головне Управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області звернулося до суду з заявою про роз'яснення постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року.
Головне Управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області, звертаючись до суду з заявою про роз'яснення судового рішення, посилалося на те, що йому незрозуміла постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року в частині кінцевої дати.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити заяву про роз'яснення судового рішення.
До Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу від ОСОБА_4, в якому він просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 серпня 2012 року скасовано. Прийнято по справі нову постанову, якою: позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов'язання нарахувати та виплачувати надбавку до пенсії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_4 з 01.09.2011 року нарахування та виплати надбавки до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який має на утриманні непрацездатного члена сім'ї дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 16, ч. 6 ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 9 квітня 1992 року , в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_4 нарахування та виплатити надбавку до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який має на утриманні непрацездатного члена сім'ї, дочку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, у відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 16, ч. 6 ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 9 квітня 1992 року , в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.09.2011 року та до 30.06.2014 року включно.
Відповідно до ч.1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим дана правова норма не містить, а із її змісту вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що резолютивна частина постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року викладена чітко та зрозуміло.
Виходячи з вище викладеного, суд апеляційної інстанції на підставі матеріалів справи, доводів заяви прийшов до висновку, що відсутні підстави для роз'яснення постанови апеляційного суду, передбачені статтею 170 КАС України, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Враховуючи те, що доводи касаційної скарги правильності висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, останній під час розгляду справи вірно застосував норми матеріального права та не порушив норми процесуального права, то відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування ухваленого ним рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївської області - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: В.В.Малинін
М.І.Мойсюк
В.В.Швець